ОЦІНКА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ДІТЕЙ З РІЗНОЮ МАСОЮ ТІЛА
Анотація
Мета роботи – охарактеризувати функціональний стан серцево-судинної системи, адаптаційні можливості та регуляторні можливості серцево-судиннної системи у дітей з різною масою тіла. У дослідженні прийняли участь 125 хлопчиків і дівчаток віком 12 років міста Славути. Для проведення дослідження було отримано дозвіл у батьків учасників дослідження. Для порівняння було визначено дві групи: група за нормальною вагою тіла (І група, п=62) та з підвищеною масою тіла (ІІ група, п= 63). Для дослідження функціонального стану серцево-судинної системи розраховувались індекси, адаптаційний потенціал за формулою Баєвського. Як показав аналіз даних, у І групі із нормальною масою тіла виявлено значні кількості дітей з високим та вище за середній рівнями індексу Робінсона, що говорить про парасимпатичну та виражену парасимпатичну регуляцію, високий та вище середнього рівень фізичного здоров’я. А в ІІ групі із зайвою вагою тіла – є діти із нижче середнього рівнем індексу Робінсона, що говорить про симпатичну регуляцію (38,28%) та низьким ІР- сильно виражене домінування симпатичної системи (3,22% учасників). При цьому в групі ІІ із зайвою вагою тіла відсутні діти із високим рівнем систолічної роботи серця та всього лише 6,65% дітей із парасимпатичною регуляцією та вище середнього рівнем аеробних можливостей серця. Симпатичний та виражений ефект симпатичного відділу вегетативної нервової системи негативно впливає на функціональні можливості організму, несе небезпеку перенапруги серцево-судинної системи та може у майбутньому обумовити виникнення серцево-судинних захворювань.
Виявлено статистично значущі відмінності адаптаційного потенціалу (на рівні значущості p<0,05). Порівнюючи адаптаційні можливості у ІІ групі з підвищеною масою тіла виявлена незадовільна адаптація організму до умов навколишнього середовища, що говорить про зниженні функціональні можливості серцево-судинної системи та організму. Порівняльний аналіз даних виявив достовірне підвищення показників гемодинаміки (артеріальний тиск систолічний, артеріальний тиск діастолічний, частота серцевих скорочень) та гірші показники функціональних можливостей серцево-судинної системи, адаптаційного потенціалу у дітей 12 років групи ІІ, що свідчить про негативний вплив підвищеної маси тіла. Серед дітей другої групи виявлено 41,50% із низьким та нижче середнього рівнями індексу Робінсона, що свідчить про розвиток дефіциту функціональних можливостей серцево-судинної систем, що при відсутності змін в способі життя та відсутності корекції факторів у майбутньому призведе до розвитку серцево-судинних захворювань.
Посилання
2. Головченко ОІ. Стан функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи студенток з різним рівнем рухової активності. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2021;8:25–29.
3. Горбань Д, Юсупова О. Функціональні можливості кардіореспіраторної системи в осіб юнацького віку у період пандемії Соvіd-19. Нотатки сучасної біології. 2022;1:63–68.
4. Коц СМ, Коц ВП. Дослідження функціонального стану серцево-судинної системи дітей шкільного віку. Альманах науки. 2019;11/1(32):4-12.
5. Коц СМ, Коц ВП, Коц ВВ. Вплив сидячого способу життя. Theoretical and applied aspects of the development of science. 2023. с.66-72.
6. Коц СМ, Коц ВП. Оцінка функціонального стану серцево-судинної системи дітей 11-12 років. Природничий альманах (біологічні науки). 2023;34:43-58.
7. Коц СМ, Коц ВП, Кондратенко АО. Дослідження рівня функціональних показників дихальної системи дітей шкільного віку. Грааль науки, 2021;9:160-164.
8. Коц ВП, Коц СМ. Характеристика варіабельності серцевого ритму у молодих людей з різним рівнем рухової активності. Біологія та валеологія. 2017;19: 85-93.
9. Марушко ЮВ, Кривопустов СП, Хомич ОВ, Дмитришин ОА, Писарєв АО. Сучасні проблеми діагностики і профілактики ожиріння у дітей. Здоров’я дитини. Child’s Health. 2025;20(1):70-76.
10. Пальчук М, Сухомлинов Р, Кенсицька І. Оздоровчо-рекреаційна рухова активність, як засіб профілактики стресу у студентів під час дистанційного навчання. Фізична культура, спорт та здоров'я нації: збірник наукових праць. 2023;15(34):56-64.
11. Романюк АП, Шевчук ТЯ, Апончук ЛС. Особливості адаптаційних можливостей серцево-судинної системи у дітей молодшого шкільного віку. Acta Paedagogiсa Volynienses. 2023;2:69–78.
12. Шевчук Т, Романюк А, Апончук ЛС. Адаптаційний потенціал серцево-судинної системи у школярів пубертатного віку. Нотатки сучасної біології Notes in Current Biology. Notes in Current Biolog., 2023;1(5):76-81.
13. Akil L, Ahmad HA. Relationships between obesity and cardiovascular diseases in four southern states and Colorado. J Health Care Poor Underserved. 2011;22(4):61-72.
14. Alves JGB, Alves GV. Effects of physical activity on children's growth J Pediatr. 2019; 95(1):72-78.
15. Anderson EJ, Durstine L. Physical activity, exercise, and chronic diseases: A brief review. Sports Medicine and Health Science. 2019;1(1):3-10.
16. Apperley LJ, Blackburn J, Erlandson-Parry K, Gait L, Laing P, Senniappan S. Childhood obesity: A review of current and future management options. Clin Endocrinol (Oxf). 2022 Mar;96(3):288-301. doi: 10.1111/ cen.14625.
17. Bezkopylnyi O, Bazylchuk O, Sushchenko L, Bazylchuk V, Dutchak Y, Ostapenko H.. Peculiarities of application of interactive educational technologies in training of future teachers of physical culture to work with health protection in secondary school. Journal of Physical Education and Sport. 2020;20:291–297.
18. Centers for Disease 8 Control and Prevention (CDC). Prevalence of childhood obesity in the United States. Available from: https://www.cdc.gov/ obesity/data/childhood.html.
19. Endocrine Society. Pediatric Obesity Guideline Resources. Available from: https://www.endocrine.org/clinical-practice-guidelines/pediatric-obesity. Accessed: February 4, 2025.
20. Epstein LH, Wilfley DE, Kilanowski C, et al. Family-Based Behavioral Treatment for Childhood Obesity Implemented in Pediatric Primary Care: A Randomized Clinical Trial. JAMA. 2023 Jun 13;329(22):1947-1956. doi: 10.1001/jama.2023.8061.
21. Flynn AC, Suleiman F, Windsor-Aubrey H, et al. Preventing and treat¬ing childhood overweight and obesity in children up to 5 years old: A systematic review by intervention setting. Matern Child Nutr. 2022 Jul;18(3):e13354. doi: 10.1111/mcn.13354.
22. Leung AKC, Wong AHC, Hon KL. Childhood Obesity: An Updated Review. Curr Pediatr Rev. 2024;20(1):2-26. doi: 10.2174/15733963186662 20801093225.
23. Marcus C, Danielsson P, Hagman E. Pediatric obesity-Long-term consequences and effect of weight loss. J Intern Med. 2022 Dec;292(6):870- 891. doi: 10.1111/joim.13547.
24. Ministry of Health of Ukraine; Public Health Center. Every fifth child in Ukraine is overweight: results of the first national study of childhood obesity. Available from: https://moz.gov.ua/uk/kozhna-p-yata-ditina-v-ukrayini-maye-nadlishkovu-masu-tila-rezultati-pershogo-nacionalnogo-doslidzhen¬nya-dityachogo-ozhirinnya. Accessed: February 4, 2025. Ukrainian.
25. Ministry of Нealth of Ukraine. Order on September 24, 2022 № 1732. On adoption of the Standards of medical care for obesity in children. Available from: https://moz.gov.ua/uk/decrees/nakaz-moz-ukraini-vid- 24092022--1732-pro-zatverdzhennja-standartiv--medichnoi-dopomogi-ozhirinnja-u-ditej. Accessed: February 4, 2025. Ukrainian.
26. Salama M, Balagopal B, Fennoy I, Kumar S. Childhood obesity, diabetes and cardiovascular disease risk. J Clin Endocrinol Metab. 2023 Nov 17;108(12):3051-3066. doi: 10.1210/clinem/dgad361.
27. Sarni ROS, Kochi C, Suano-Souza FI. Childhood obesity: an ecological perspective. J Pediatr (Rio J). 2022;98(1):38- 46. doi: 10.1016/j.jped.2021.10.002.
28. Shi L, Jiang Z, Zhang L. Childhood obesity and central precocious puberty. Front Endocrinol (Lausanne). 2022 Nov 18;13:1056871. doi: 10.3389/fendo.2022.1056871.
29. Shiroma EJ, Lee IM, Lobelo F, Puska P, Blair SN, Katzmarzyk PT. Effect of physical inactivity on major non-communicable diseases worldwide: an analysis of burden of disease and life expectancy. Lancet. 2012;380:219-229.
30. World Health Organization (WHO). Obesity and overweight fact sheet. Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/ obesity-and-overweight. Accessed: February 4, 2025.
31. World Health Organization (WHO). WHO recommendations on child health: guidelines approved by the WHO Guidelines. Geneva: WHO-press; 2017. 50 p.
32. Zabolotna IE, Yaschenko LV. Obesity and overweight among children, diagnostic criteria and statistics of prevalence. Clinical and Preventive Medicine. 2019;2(8):36-46. Ukrainian. doi: 10.31612/2616-4868.2(8).2019.04.