COMPOUND EFFECT OF ZINC AND HELMINTHIASIS ON TROPHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF LYMNAEA PALUSTRIS (MOLLUSCA, GASTROPODA, LYMNAEIDAE)
Abstract
The joint effect of zinc pollution (0,5, 2, 5, 10, 15 and 20 MPC (maximum permissible concentration)) and infection with various life stages of Notocotylus attenuates (Rudolphi, 1809) was studied on the average daily intake (ADI), gut transit time (GTT) and feed absorption rate (FAR) of Lymnaea palustris (O. F. Müller, 1774).
According to our results, the experimental mollusks showed increased physiological activity in environment with 0.5 to 10 Zn MPC pollution. The manifestations included direct dependence of increasing ADI, GTT and FAR values on the increasing levels of pollution. At 15 and 20 Zn MPC in environment, values of the aforementioned parameters steadily decreased. Trematode infection was limiting the adaptive capabilities of experimental mollusks to the environmental conditions of their polluted biotope. There is an immediate effect of trematode infection caused by redial generations feeding on the hepatopancreas tissues of hosts. The parental and filial rediae of these helminthes are also capable of mediated nutrition by contact digestion, hydrolyzing the nutrient substrates of the host organism with subsequent absorption of the end products. The damage caused by the helminthes to their mollusk hosts is reduced to the consumption and deposition of nutrients (mainly glycogen and fat), which the parasites require while living in the intermediate host, and later, «freely living» in the aquatic environment until infecting the body of the final owner. It should be noted that the «free living» cercariae are almost constantly swimming and using up significant energy reserves without any feeding.
References
2. Аршавский ИА. Механизмы и особенности физиологического и патологического стресса в различные возрастные периоды. Актуальные проблемы стресса: сб. статей. Кишинев: Штиинца, 1976:5–23.
3. Василенко ОМ. Вплив трематодної інвазії на особливості трофіки Lymnaea balthica (Mollusca: Pulmonata). Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2003;33:147–152.
4. Василенко ОМ. Екологія живлення ставковиків (Mollusca, Pulmonata, Lymnaeidae) Центрального Полісся [автореферат]. Чернівці, 2008. 30 с.
5. Василенко ОМ. Вплив трематодної інвазії на величину середньодобового раціону ставковиків. Збірн. наук. праць «Біологічні дослідження – 2015». Житомир: Рута, 2015:63–66.
6. Веселов ЕА. Основные фазы действия токсических веществ на организмы. Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. по вопросам водной токсикологии. (30 января–2 февраля 1968 г.). М.: Наука, 1968:15–16.
7. Вискушенко ДА. Вплив сульфату міді та хлориду цинку на живлення Lymnaea stagnalis. Вісн. ДАУ 2002;2:196–200.
8. Гинецинская ТА. Трематоды, их жизненные циклы, биология и эволюция. Л.: Наука, 1968. 411 с.
9. Гусева ТВ, Молчанова ЯП, Заика ЭА и др. Гидрохимические показатели состояния окружающей среды. М.: Эколайн, 2000. 127 с.
10. Здун ВІ. Личинки трематод в прісноводних молюсках України. К. : Вид-во АН УРСР, 1961. 141 с.
11. Киричук ГЄ. Фізіолого-біохімічні механізми адаптацій прісноводних молюсків до змін біотичних та абіотичних чинників водного середовища [автореферат]. Київ, 2011. 44 с.
12. Линник ПН. Тяжелые металлы в поверхностных водах Украины: содержание и формы миграции. Гидробиол. журн. 1999;35(1):22–42.
13. Линник ПН. Донные отложения водоемов как потенциальный источник загрязнения водной среды соединениями тяжелых металлов. Гидробиол. журн. 1999;35(2):97–109.
14. Новиков ЮВ, Ласточкина ЗН, Болдина ЗМ. Методы исследования качества воды водоемов. М.: Медицина, 1990. 400 с.
15. Определитель пресноводных беспозвоночных Европейской части СССР. Под ред. ЛА Кутиковой и ЯИ Старобогатова. Л.: Гидрометеоиздат. 1977. 512 с.
16. Пінкіна ТВ, Пінкіна АА. Вплив іонів важких металів на харчову поведінку молюсків (Gastropoda). Біологія та екологія. 2019;5(2):83–90.
17. Романенко ВД Основи гідроекології : підручник. Київ : Обереги, 2001. 728 с.
18. Сніжко СІ, Орлов ОО, Закревський ДВ та ін. Гідрохімія та радіохімія річок і боліт Житомирської області. Житомир: Волинь, 2002:40–65.
19. Стадниченко АП, Вискушенко ДА, Гирин ВК. Комплексний вплив десикації і гельмінтів на трофологічні показники Planorbarius corneus (Mollusca, Gastropoda, Bulinidae). Природничий альманах. 2018;25:75-81. Доступно на: http://na.kspu.edu/index.php/na/article/view/556
20. Стадниченко АП, Гирин ВК. Влияние трематодной инвазии на величину среднесуточного рациона и элективность питания роговой катушки (Mollusca: Pulmonata: Bulinidae). Паразитология. 2005;39(6),569–573.
21. Сушкина АП Питание и рост некоторых брюхоногих моллюсков. Тр. ВГБО. 1949;1:118–131.
22. Хлебович ВВ. Акклимация животных организмов. Л.: Наука, 1981. 136 с.
23. Цихон-Луканина ЕА Трофология водных моллюсков. М.: Наука, 1987. 176 с.
24. Шевцова ЛВ, Алеев КА, Кузько ОА и др. Экологическое состояние реки Днестр. К.: Ред. «Гидробиол. журн.», 1998. 148 с.
25. Уголев AM. Пристеночное (контактное) пищеварение. М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1963. 170 с.
26. Cichy A, Żbikowska A. Atlas of Digenea developmental stages. Themorphological characteristics and spread within the populations of freshwater snails from the Brodnickie Lakeland, Poland. Wydawnictwo Naukowe UMK, Toruń. 2016. 218 p.
27. Piechocki A, Wawrzyniak-Wydrowska B. Guide to the freshwater and marine mollusca of Poland. Bogucki Wydawnictwo Naukowe, Poznań. 2016. 280 p.