Кількісна оцінка впливу кореневих дифузатів аїру звичайного на культури патогенних лептоспір

Abstract

На сучасному етапі розвитку суспільства разом із значними
досягненнями у різних галузях науки та техніки досить актуальними
залишаються загрози, які становлять різноманітні хвороботворні
мікроорганізми. Захворювання, що є наслідками їх життєдіяльності не
тільки завдають значних збитків різним галузям господарства, але й
становлять реальну небезпеку здоров’ю та життю людей. Одними з
таких хвороботворних агентів є патогенні лептоспіри (Leptospira
interrogans), що викликають у людей та тварин захворювання –
лептоспіроз. Заходи, які спрямовані на зниження потенціалу
природних вогнищ лептоспірозу потребують значних матеріальних
затрат, а також можуть викликати появу помітних негативних змін в
екосистемах. Тому, в сучасних умовах, найбільш доцільним є
вивчення і використання шляхів впливу на лептоспір, які б в
найменшій мірі завдавали шкоди оточуючому середовищу. Одним з
напрямів у подоланні цих проблем є активне та всебічне вивчення
екологічних взаємозв’язків лептоспір з різноманітними компонентами
біоценозів. Метою цього пошуку є виявлення та наступне
використання природних ворогів та конкурентів цих хвороботворних
мікроорганізмів. Встановлено, що цілий ряд тварин, зокрема
представники типів саркоджгутиконосці, інфузорії, круглі черви та ін.,
здатні активно вилучати цих спірохет з середовища існування [1, с.8].
Разом з цим, у природних екосистемах патогенні лептоспіри зазнають
й опосередкованого впливу з боку інших організмів через виділення
останніми у середовище різноманітних біологічно-активних речовин.
Відомо, що у біогеоценозах потужним джерелом надходження
подібних речовин є рослини, які, у такий спосіб, здатні суттєво
впливати на існування та розвиток біоти, особливо мікрофлори, а
зокрема і лептоспір. Подібні впливи можуть помітно позначитись на
щільності та життєздатності популяцій патогенних лептоспір.
Наслідком цього буде посилення або ж послаблення напруженості
природних вогнищ цієї небезпечної інфекції. Нажаль через високу
видову різноманітність екосистем та значну кількість
взаємопов’язаних абіотичних та біотичних факторів, що одночасно
діють на об’єкти дослідження вивчення описаних взаємодій в
природних умовах є досить складним завданням. Одержання
достовірних та порівнювальних даних з впливу прижиттєвих виділень
рослин на популяції патогенних лептоспір, в даний час, можливе лише
в контрольованих умовах лабораторії.

Основним осередком перебування патогенних лептоспір в
об’єктах зовнішнього середовища є вода відкритих водойм та
перезволожені біотопи. Таким чином, найбільший помітно на цих
мікроорганізмів здатні впливати водорозчинні виділення рослин,
зокрема кореневі дифузати та листкові змиви. З практичної точки зору
найбільший інтерес представляють рослини з екологічної групи
гідрофітів, особливо ті види, що зростають на більшості території
України. Серед цих видів особливе місце посідає аїр звичайний
(Acorus calamus L.) – відомий своїми фітонцидними властивостями.
Літературні дані свідчать, що у воді акваріумів де знаходились
кореневища аїру патогенні лептоспіри гинули впродовж доби [3, с.
161]. Нажаль при цьому не зазначаються умови постановки
експерименту, що не дає можливості його відтворити, а отже і
використати на практиці наведенні данні. З метою одержання
порівнювальних показників та кількісної оцінки інтенсивності впливу
аїру звичайного на патогенних лептоспір нами було проведено ряд
експериментальних досліджень.