Загальна характеристика електричної активності гіпоталамусу щурів за умов стресу та пригнічення катехолергічної нейропередачі резерпіном

Abstract

Насьогодні безперечним є той факт, що центральною ланкою
стрес-системи у головному мозку є гіпоталамус[14]. Він відповідає за
нервову регуляцію ендокринних функцій і першим отримує
інформацію про появу стресора, після чого«запускає» роботу стрес-системи. Центральна ланка стрес-системи об’єднує у собі три основні
групи нейронів: 1) нейрони паравентрикулярного ядра гіпоталамусу,
які синтезують кортикотропін-рилізинг-гормон(КРГ), і тим самим
активують гіпоталамо-гіпофізарно-адреналову систему; 2) нейрони
паравентрикулярного ядра гіпоталамусу, що продукують гормон
аргінін-вазопресин(АВ); 3) групи нейронів, які синтезують
катохоламіни, головним чином норадреналін[22].
Слід також відмітити, що гормони та медіатори, які продукують
нейрони центральної ланки стрес-системи виконують багато функцій,
що визначає весь комплекс процесів, котрі реалізуються при стрес-реакції[23]. Але, дослідження ряду авторів[17, 18] вказують на те, що
тип стресора може визначати певні відмінності у залученні
центральної норадреналової системи та центрів гіпоталамо-гіпофізарно-адреналової вісі.
Менш вивченими при цьому є механізми активації різних
медіаторних систем гіпоталамусу за умов розвитку стрес-реакції,
модуляція яких може дати певну адекватну інформацію при корекції
різних патологічних станів, які можна спостерігати при емоційному
стресі. В той же час для дослідження функціональних змін
медіаторних систем доцільним є вивчення основних показників
електричної активності гіпоталамусу. В наших дослідженнях для
визначення ролі катехолергічної нейропередачі гіпоталамусу щурів на
фоні довготривалого стресу було застосовано симпатолітик резерпін,
який впливає на метаболізм моноамінергічних медіаторів і
перешкоджає депонуванню моно амінів у тканинах[5, 13].