Адаптаційні можливості біомаси штамів спіруліни на фоні хронічного стресу у мозку щурів
Abstract
У сучасному світі людина дуже часто знаходиться у стані хронічного стресу. У зв’язку з цим, є актуальною проблема пошуку нових джерел речовин з антиоксидантними властивостями. Останнім часом увагу дослідників привертає біомаса синьо-зелених водоростей із роду Spirulina. Встановлено антиоксидантну дію біомаси спіруліни при використанні її як у якості лікувальних так і профілактичних засобів при дії ряду екстремальних факторів та при багатьох патологіях. При вивченні складу та властивостей компонентів біомаси спіруліни встановлено, що сильна антиоксидантна дія спіруліни обумовлена великим комплексом речовин – це вітаміни, ароматичні та сірковмісні амінокислоти, фікобіліпротеїни, каротиноїди, хлорофіл «а», полісахариди та ін.. Показано також, що основним антиоксидантом серед них є фікобіліпротеїн – с-фікоцианін, який здатний знешкоджувати гідроксильні та пероксильні радикали. Враховуючи потенційні можливості природних штамів спіруліни в нашій лабораторії селекційно-генетичним шляхом були отримані нові штами Spirulina platensis – 27G та 198B, які на відміну від дикого штаму мали підвищений вміст компонентів з антиоксидантною дією: с фікоцианіну, алофікоцианіну, каротиноїдів, хлорофілу «а», сірковмісних амінокислот, фенілаланіну. Антиоксидантні властивості біомаси штамів 27G та 198В у порівнянні з біомасою батьківського штаму дикого типу при застосуванні їх в якості лікувального засобу були вивчені нами в серці та еритроцитах щурів на моделі хронічного стресу.Одним з можливих механізмів швидкої реакції на стрес є активація перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), внаслідок чого порушується рівновага між прооксидантною та антиоксидантною системами, що, в свою чергу, потребує нормалізації цього процесу. Тому, крім процесів вільно радикального окислювання в клітинах в умовах дії різних агентів звичайно вивчають і активність ферментів антиоксидантного захисту, тому що їх показники перебувають у постійній взаємозалежності один від одного. Збалансованість між рівнем перекисного окислення ліпідів і антиоксидантним захистом є необхідною умовою для підтримки нормальної життєдіяльності
клітини. Зміщення цієї рівноваги є однією з перших неспецифічних ланок у розвитку патології і може служити тією біологічно важливою зміною внутрішнього середовища клітини, що запускає інші механізми захисту.
Мета даної роботи – порівняти вплив біомаси штаму дикого типу (ДТ) Spіrulіna platensіs та його мутантних штамів 198В та 27G на фоні хронічного стресу на швидкість перекисного окислювання ліпідів, а також на активність антиоксидантного ферменту глутатіонредуктази (ГР) в мозку щурів для пошуку можливостей зменшення його наслідків.
References
1. Барабой В.А. Механизмы стресса и перекисное окисление липидов // Успехи соврем. биол. – 1991. – Т. 111. – Вып. 6. – С. 923-932.
2. Блинкова Л.П., Горобец О.Б., Батуро А.П. Биологическая активность спирулины // Микробиология, эпидемиология, иммунология. – 2001. – Вып. 2. – С. 114-118.
3. Горбань Е.Н., Юрженко Н.Н., Брюзгина Т.С., Купраш Л.П., Донцова Л.Н. Антиоксидантные свойства спирулины // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2002. – Т. 6, вып. 1. – С. 25-27.
4. Каракіс С.Г., Драгоєва О.Г., Лавренюк Т.І., Сагариц В.А., Карпов Л.М. Селекція мутантних штамів Spirulina platensis з підвищенним вмістом метіоніну в біомасі // Вісник Одеського національного університету. – 2005. – Т. 10, вип. 3. – С. 55-62.
5. Каракис С.Г., Карпов Л.М., Драгоева Е.Г., Лавренюк Т.
2. Блинкова Л.П., Горобец О.Б., Батуро А.П. Биологическая активность спирулины // Микробиология, эпидемиология, иммунология. – 2001. – Вып. 2. – С. 114-118.
3. Горбань Е.Н., Юрженко Н.Н., Брюзгина Т.С., Купраш Л.П., Донцова Л.Н. Антиоксидантные свойства спирулины // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2002. – Т. 6, вып. 1. – С. 25-27.
4. Каракіс С.Г., Драгоєва О.Г., Лавренюк Т.І., Сагариц В.А., Карпов Л.М. Селекція мутантних штамів Spirulina platensis з підвищенним вмістом метіоніну в біомасі // Вісник Одеського національного університету. – 2005. – Т. 10, вип. 3. – С. 55-62.
5. Каракис С.Г., Карпов Л.М., Драгоева Е.Г., Лавренюк Т.