ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВЕДЕННЯ ВОЛЬЄРНОГО МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ

Анотація

У роботі наведені результати досліджень відносно вольєрного мисливського господарства в Україні. Аналіз сучасної проблематики мисливського господарства в Україні показав досить низький (галузевий) рівень його ведення. Відповідно до існуючого законодавства (Закон України «Про мисливське господарство та полювання», від 22 лютого 2000 року – № 1478-ІІІ / Відомості Верховної Ради України (редакція станом на 10.03.2017, зі змінами) мисливське господарство є сферою суспільного виробництва держави. Для вирішення сучасних проблем мисливства на більш високому (державному) рівні напрацьовано ряд документів (заключні звіти НТР №№17 та 9, їх вихідні документи – «Рекомендації, Правила, Настанови» 2014 та «Інструкція» 2019 років). Вони  допоможуть адекватно сприйняти до виконання основні нагальні завдання мисливськогосподарського виробництва.

При дослідженні мисливської тематики в Україні виникла думка створення координаційного мисливського центру, науково-експериментальною базою якого мала стати мережа науково-дослідних мисливських господарств у різних регіонах України. Такий Центр був створений рішенням Колегії Держкомлісгоспу України за № 81 від 08.09.1998. Згідно наказу ДКЛГ України від 12.07.2005 за № 372  з’явилася мережа досвідних господарств, по одному у кожній з лісомисливських областей країни. Всього лісомисливських областей 5: Поліська, Лісостепова (Правобережна), Лісостепова (Лівобережна), Степова (Північна), Степова (Південна). Методологічною основою проведення досліджень наукової мисливської теми стало Технічне завдання НДР № 13. У ньому розроблено систему заходів щодо напіввільного утримання мисливських ратичних тварин. На контролі залишається наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 30.09.2010 № 429 «Порядок утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах».