ОЦІНКА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ДІТЕЙ 11-12 РОКІВ
Анотація
Мета роботи – визначити рівень функціонального стану серцево-судинної системи дітей 11, 12 років. Проведено дослідження функціональних показників серцево-судинної системи організму у дітей (128) двох вікових груп (11 та 12 років). Вимірювали фізіометричні показники, які характеризують функціональний стан серцево-судинної системи, органів кровотоку - частоту серцевих скорочень (ЧСС, уд/хв), систолічний (АТс, мм рт.ст.), діастолічний (АТд, мм рт.ст.). У якості показника функціональних можливостей регуляції серцево-судинної системи використовували розрахункову величину індекс Робінсона. В якості інтегрального показника рівня фізичного стану дітей використовували визначення адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи.
Результати досліджень показали, що у групі 11 річних учнів показник артеріального тиску систолічного був на рівні АТс=109,4±2,34 мм.рт.ст. У групі 12-річних дітей артеріальний тиск систолічний був недостовірно вищим (р>0,05), ніж у 11 річних та був вище норми (АТс 112,9±6,22 мм.рт.ст.). Аналіз показника гемодинаміки, артеріального тиску систолічного, показав, що у 90% 12-річних він вище норми і лише у 10% в нормі. Дещо менше, у порівнянні з другою групою було дітей з показником АТс вище норми (70,60%). Така ж сама ситуація і з показниками артеріального тиску діастолічного: Індивідуальний віковий аналіз показників артеріального тиску діастолічного показав, що майже у 91% дітей 11 років мають показники вище норми, як і в майже 97 % обстежуваних дітей 12 років.
Проводячи порівняння відсоткового співвідношення школярів за показниками адаптаційного потенціалу у групах 11 та 12 років виявлено, що найбільша кількість у відсотках дітей із показником “незадовільна адаптація”, який відповідає незадовільній адаптації організму до умов навколишнього середовища при зниженні функціональних можливостей, в групі 12 років (76,67%) Кількість дітей із незадовільною адаптацією серед 11-ти річних на 44,32% менше.
Результи обрахунку індексу Робінсона показали, що у обох групах дітей 11 і 12 років функціональні можливості серцево-судинної системи на рівні “нижче середнього”, а у дітей 12 років вони дещо нижчі. Середні показники адаптаційного потенціалу І групи дітей 11 років свідчать про напруження адаптації. У ІІ групі 12 років рівень адаптаційних можливостей різко знижується, він відповідає незадовільній адаптації. Отримані результати досліджень також є підтвердженням негативної динаміки функціонального стану, резервів та регуляції діяльності серцево-судинної системи у досліджуваних дітей.. З метою поліпшення функціонального стану респіраторної системи даних школярів, необхідний, вплив технології здоров’язбереження, здоров’язберігаючих технологій та програм.
Посилання
2. Андерсон ЭДж., Дурстин Л. Фізична активність, вправи і хронічні захворювання: короткий огляд. Спортивна медицина і наука про здоров’я. 2019;1(Ч.1):3-10.
3. Дудіна ОО. Терещенко АВ. Ситуаційний аналіз стану здоров’я дитячого населення. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2018;2(60):49-57.
4. Єдинак Г, Галамандюк Л, Киселиця О, Балацька Л, Наконечний І, Мазур В. Фізіологічні особливості школярів пубертатного віку з хронічними захворюваннями. Журнал фізичного виховання і спорту. 2017;17(4):2462–2466. DOI:10.7752/jpes.2017.04275
5. Герасименко СЮ., Жигулова ЕО. Визначення рівня фізіологічного розвитку і соматичного здоров’я школярів. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини. 2016;9:98-107.
6. Гозак СВ, Парац АМ, Єлізарова ОТ, Шумак ОВ, Філоненко ОО. Гігієнічне обгрунтування гранично допустимого навчального навантаження учнів у загальноосвітніх навчальних закладах. Актуальні питання захисту довкілля та здоров’я населення України. 2017;3:203-249.
7. Коц СМ., Коц ВП., Коц ВВ. Дослідження рівня тривожності у студентів першого курсу. Наука і освіта: 47 Міжнародна науково-практична конференція. Ліверпуль, 28 лют., 2023. Ліверпуль, Велика Британія; 2023, с.98-106.
8. Коц ВП, Коц СМ. Характеристика функціональних показників серцево-судинної системи організму дітей шкільного віку. Біологія та валеологія. 2016;18:125-134.
9. Коц СН, Коц ВП. Коваленко ПГ. Динаміка показників функціональнго стану серцево-судинної системи дітей шкільного віку під впливом корекційного комплексу. Природничий альманах (біологічні науки). 2021;31:35-44. DOI: 10.32999/ksu2524-0838/2022-32-3
10. Коваленко ПГ, Коц ВП, Коц СМ. Характеристика функціонального стану серцево-судинної системи дітей шкільного віку. Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія. 2021;23(1):68-75. DOI: 10.34142/2708-5848.2021.23.1.09
11. Коваленко ПГ, Коц ВП, Коц СМ. Функціональний стан серцево-судинної системи дітей шкільного віку. Грааль науки, 2022;12-13:220-226. DOI: 10.36074/grail-of-science.29.04.2022.034
12. Мамешина МА. Состояние физического здоровья учащихся 7-8 классов общеобразовательной школы. Слобожанський науково-спортивный вісник. 2016;5(55):47-52.
13. Моісеєнко РО. Частота та структура захворюваності дітей в Україні та шляхи її зниження. Современная педиатрия. 2009;2:85-91.
14.Річард Д, Калдвел ПГ, Го Г. Вплив соціальних медіа на здоров'я дітей та молоді. Ж. Педіатрії Здоров'я дитини. 2015;51(12):1152-1157. DOI:10.1111/jpc.13023
15.Сенаторова ГС, Гончар МО, Чайченко ТВ. Епідеміологічне дослідження серцево-судинної системи у школярів Харківської області (перший етап). Сучасна педіатрія. 2011;6(40):87–90.
16. Строй ОА, Сліпачук ЛВ, Казакова ЛМ, Резніков ЮП. Оцінка адаптаційних можливостей школярів міста Києва з йододефіцитом Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2016;3:92-95.
17.Чайлдс Е., Х. де Віт. Суб'єктивні, поведінкові та фізіологічні ефекти гострого кофеїну у легких, незалежних споживачів кофеїну. Психофармакологія, Берлін. 2006;4:23–30.
18. Фрідман Ніл Д., Крістіан К. Вживання кави та здоров'я людини – користь чи шкода? Новий Англ. Ж. Мед. 2012;366:1891–1904.
19. Широма ЕДж., Лі ІМ., Лобело Ф., Пуска П., Блер С.Н., Кацмаржик П.Т. Вплив відсутності фізичної активності на основні неінфекційні захворювання в усьому світі: аналіз тягаря хвороб і очікуваної тривалості життя. Ланцет. 2012;380:219-229.
20. Щорічна доповідь про стан здоров'я населення України та санітарно-епідемічну ситуацію. 2017 рік: колективна монографія Київ: МОЗ України, ДУ «УІСД МОЗ України»; Київ: МВЦ «Медінформ»; 2018. 458 с.