СТАТЕВА ПОВЕДІНКА НАЩАДКІВ САМИЦЬ ЩУРІВ НАРОДЖЕНИХ ВІД МАТЕРІВ РІЗНОГО ВІКУ З ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ
Селюкова Н. Ю.
Анотація
Метою даної роботи було вивчення впливу фетоплацентарної недостатності матерів різного віку на сексуальну поведінку нащадків самиць.
В експерименті брали участь здорові статево зрілі самки-матері щурів лінії Вістар, молоді (3 місяці) та зрілі (10 місяців) репродуктивного віку з нормальним естральним циклом від чотирьох до п’яти днів. Сформовано 4 групи з 7 вагітних самок: 1 група, молоді тварини; група 2, інтактні самки зрілого репродуктивного віку; група 3, молоді самиці з експериментальною фетоплацентарною недостатністю; 4 - самиці з експериментальною фетоплацентарною недостатністю зрілого репродуктивного віку. Моделювання фетоплацентарної недостатності проводили шляхом щоденного
підшкірного введення самицям з 12 по 18 день вагітності 50% -го масляного розчину тетрахлориду вуглецю в дозі 2 мл/кг маси тіла. Статеву поведінку самок вивчали за загальноприйнятими методами. Після дослідження статевої поведінки у віці 3 місяців, потомство самиць було вилучено з експерименту. Матку та яєчники зважували, підраховували кількість фолікулів у яєчнику. Вивчався еструсний цикл самок. Для визначення концентрації гормонів естрадіолу та тестостерону брали зразки сироватки. При дослідженні статевої поведінки нащадків самиць, народжених від матерів зрілого репродуктивного віку з фетоплацентарною недостатністю, відзначено зменшення кількості реакцій лордозу на 50% у цілісній групі та посилення рецептивної поведінки. Крім того, у цієї групи нащадків зменшилася кількість самок, що кружляють, але кількість фолікулів у яєчниках залишалося в межах інтактної групи. Такі репродуктивні зміни відбувалися на тлі підвищеного рівня тестостерону без змін концентрації естрадіолу, що призвело до відносної андрогенізації самок. Перспектива подальшого розвитку полягає у вивченні впливу фетоплацентарної недостатності на фертильність зрілого потомства обох статей, народжених у самок щурів різного репродуктивного віку з фетоплацентарною недостатністю.
Посилання
2. Yano K, Matsuzaki T, Iwasa T, Mayila Y, Yanagihara R, Tungalagsuvd A, et al. The influence of psychological stress in early life on sexual maturation and sexual behavior in male and female rats. Reprod Med Biol. 2019;19(2):135-141. DOI:10.1002/rmb2.12313.
3. Walker KF, Bugg G, Macpherson M, McCormick C, Wildsmith C, Smith G, et al. Induction of labour versus expectant management for nulliparous women over 35 years of age: a multi-centre prospective, randomised controlled trial. BMC Pregnancy Childbirth. 2012;12:145-148. DOI:10.1186/1471-2393-12-145
4. Erickson AC, Arbour L. The shared pathoetiological effects of particulate air pollution and the social environment on fetal-placental development. J Environ Public Health. 2014;2014:901017. DOI:10.1155/2014/901017.
5. Кузьміна ІЮ, Кузьміна ОА. Роль системи гемостазу в патогенезі розвитку плацентарної дисфункції. Міжнародний медичний журнал. 2016:3;29-31. (Kuzmina IYu, Kuzmina OA. Rol systemy gemostazu v patogenezi rozvytku platsentarnoyi dysfunktsiyi. Mizhnarodnyy medychnyy zhurnal. 2016:3;29-31).
6. Loomans EM, Van Dijk AE, Vrijkotte TGM, Van Eijsden M, Stronks K, Gemke RJ, et al. Psychosocial stress during pregnancy is related to adverse birth outcomes: results from a large multi_ethnic community based birth cohort. European Journal of Public Health. 2013;23(3):485.
7. Vieten C, Astin J. Еffects of a mindfulnessbased intervention during pregnancy on prenatal stress and mood:Results of a pilot study. Arch Womens Ment Health. 2008;11;67–74.
8. Barker DJ, Thornburg KL. Placental programming of chronic diseases, cancer and lifespan: a review. Placenta. 2013;34:841–845. DOI:10.1016/j.placenta.2013.07.063.
9. Burton GJ, Fowden AL, Thornburg KL. Placental Origins of Chronic Disease. Physiol Rev. 2016;96(4):1509–65. DOI:10.1152/physrev.00029.2015
10. Arabin B, Baschat AA. Pregnancy: an underutilized window of opportunity to improve long-term maternal and infant health-an appeal for continuous family care and interdisciplinary communication. Front. Pediatr. 2017;5:69. DOI:10.3389/fped.2017.00069.
11. Botting KJ, McMillen IC, Forbes H, Nyengaard JR, Morrison JL Chronic hypoxemia in late gestation decreases cardiomyocyte number but does not change expression of hypoxia-responsive genes. J Am Heart Assoc. 2014;3(4):120-125. DOI: 10.1161/JAHA.113.000531.
12. Thornburg KL, O’Tierney PF, Louey S. Review: The placenta is a programming agent for cardiovascular disease. Placenta. 2010; 31: S54-S59.
13. Dodson RB, Rozance PJ, Fleenor BS, Petrash CC, Shoemaker LG, Hunter KS, Ferguson VL. Increased arterial stiffness and extracellular matrix reorganization in intrauterine growth-restricted fetal sheep. Pediatr Res. 2013 Feb; 73(2):147-54.
14. de Rooij SR, Wouters H, Yonker JE, Painter RC, Roseboom TJ. Prenatal undernutrition and cognitive function in late adulthood. Proc Natl Acad Sci U S A. 2010 Sep 28; 107(39):16881-6.
15. Яловчук АВ. Віддалені результати порушень нервової системи у немовлят, народжених від матерів з ускладненим перебігом вагітності. Буковинський медичний вісник. 2006;10(2);83-86.
16. Яковлєва ЛВ, Зайченко ГВ, Ципкун АГ, Лар’яновська ЮБ, Бутенко ІГ, Деєва ТВ та ін. Доклінічне вивчення лікарських засобів, призначених для лікування плацентарної дисфункції [Текст]: метод. рекомендації / ДФЦ МОЗ України; К., 2009, 62 с.
17. Гладкова АИ. Влияние пролактина на половое поведение крыс-самцов. Физиол. журн. 1986;32(3):309-314.
18. O'Brien Y, Wingfield MB. Reproductive ageing-turning back the clock? Ir J Med Sci. 2019;188(1):161-167. DOI:10.1007/s11845-018-1769-2.
19. Селюкова НЮ, Місюра КВ. Особливості ендокринної функції плаценти самиць різного віку з фетоплацентарною недостатністю (огляд літератури та власні дослідження). Пробл. ендокрин. патології. 2019;4:128–39.
20. Чичинадзе К. Механизмы регуляции полового поведения. Проблемы эндокринологии. 2004;50(1);47-48.
21. Літвінова ЛБ. Фертильність щурів та стан нащадків андрогенізованих у препубертаті самок. Биол. вестн. 2001;5(1-2):108-112.
22. Резніков ОГ. Перинатальне програмування розладів ендокринних функцій і поведінки Монографія/ НВП «Видавництво «Наукова думка» НАН України, 2019, 270 с.
23. Rodríguez-Rodríguez P, Ramiro-Cortijo D, Reyes-Hernández CG, López de Pablo AL, González MC, Arribas SM. Implication of Oxidative Stress in Fetal Programming of Cardiovascular Disease. Front Physiol. 2018;9:602.
24. Ліхачов ВК. Особливості функціонування фетоплацентарного комплексу в умовах плацентарної недостатності (огляд літератури). Проблемы, достижения и перспективы медико-биологических наук и практического здравоохранения. 2009;145(ІІІ):151-155.
25. Veiga-Lopez A, Steckler TL, Abbott DH, Welch KB, MohanKumar PS, Phillips DJ, et al. Developmental programming: impact of excess prenatal testosterone on intrauterine fetal endocrine milieu and growth in sheep. Biol Reprod. 2011;84(1):87-96. DOI: 10.1095/biolreprod.110.086686.