СПРЯЖЕНИЙ ВПЛИВ ЦИНКУ І ГЕЛЬМІНТНОЇ ІНВАЗІЇ НА ТРОФОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ LYMNAEA PALUSTRIS (MOLLUSCA, GASTROPODA, LYMNAEIDAE)
Анотація
Дане дослідження присвячене з’ясуванню особливостей сумісного впливу середовища, забрудненого іонами цинку, у концентраціях (представлених у ГДК) 0,5; 2; 5; 10; 15; 20, і різних стадій життєвого циклу трематоди Notocotylus attenuates (Rudolphi, 1809) на значення середньодобового раціону (ВСР), тривалості проходження корму травним трактом (ТПК) і коефіцієнту засвоюваності корму (КЗК) Lymnaea palustris (O. F. Müller, 1774). Отримані результати експерименту засвідчують, що у середовищах, які містять іони цинку у кількостях від 0,5 ГДК і до 10 ГДК, із зростанням у них концентрацій токсиканта відбувається підвищення рівня фізіологічної активності піддослідних тварин, одним із проявів якого є прогресуюче наростання від кожної нижчої концентрації токсиканта до кожної наступної вищої величини ВСР, ТПК і КЗК. За вмісту ж у середовищах перебування L. palustris іонів цинку у концентраціях 15ГДК і 20ГДК значення згаданих вище трофологічних показників зменшуються по наростаючій. Трематодна інвазія – чинник, обтяжуючий пристосування піддослідних молюсків до умов перебування їх у затруєному іонами цинку середовищі. Швидкочинність цих паразитів для їх хазяїв-молюсків зумовлена тим, що за рахунок останніх активно і безпосередньо тканинами гепатопанкреаса живляться редіоїдні покоління трематод. Окрім того материнські і дочірні редії цих гельмінтів здатні ще й до опосередкованого живлення – пристінного (контактного) травлення, полягаючого у гідролізі поживних субстратів організму хазяїна з подальшим всмоктуванням кінцевих продуктів цього процесу. Ушкодження, котрі молюскам-хазяям цих гельмінтів завдають паразитуючі у них церкарії, зводяться до споживання і відкладання про запас поживних речовин (здебільшого – глікогену і жиру), вкрай необхідних їм для забезпечення життєвої активності як до моменту завершення перебування їх в організмі проміжного хазяїна, так і у період подальшого «вільного» життя їх у водному середовищі аж до моменту проникнення в організм остаточного хазяїна. Слід зауважити, що «вільне» життя церкарій – це майже безупинне плавання їх, потребуюче значних енергетичних витрат, а вони протягом цього періоду не живляться.
Посилання
2. Аршавский ИА. Механизмы и особенности физиологического и патологического стресса в различные возрастные периоды. Актуальные проблемы стресса: сб. статей. Кишинев: Штиинца, 1976:5–23.
3. Василенко ОМ. Вплив трематодної інвазії на особливості трофіки Lymnaea balthica (Mollusca: Pulmonata). Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2003;33:147–152.
4. Василенко ОМ. Екологія живлення ставковиків (Mollusca, Pulmonata, Lymnaeidae) Центрального Полісся [автореферат]. Чернівці, 2008. 30 с.
5. Василенко ОМ. Вплив трематодної інвазії на величину середньодобового раціону ставковиків. Збірн. наук. праць «Біологічні дослідження – 2015». Житомир: Рута, 2015:63–66.
6. Веселов ЕА. Основные фазы действия токсических веществ на организмы. Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. по вопросам водной токсикологии. (30 января–2 февраля 1968 г.). М.: Наука, 1968:15–16.
7. Вискушенко ДА. Вплив сульфату міді та хлориду цинку на живлення Lymnaea stagnalis. Вісн. ДАУ 2002;2:196–200.
8. Гинецинская ТА. Трематоды, их жизненные циклы, биология и эволюция. Л.: Наука, 1968. 411 с.
9. Гусева ТВ, Молчанова ЯП, Заика ЭА и др. Гидрохимические показатели состояния окружающей среды. М.: Эколайн, 2000. 127 с.
10. Здун ВІ. Личинки трематод в прісноводних молюсках України. К. : Вид-во АН УРСР, 1961. 141 с.
11. Киричук ГЄ. Фізіолого-біохімічні механізми адаптацій прісноводних молюсків до змін біотичних та абіотичних чинників водного середовища [автореферат]. Київ, 2011. 44 с.
12. Линник ПН. Тяжелые металлы в поверхностных водах Украины: содержание и формы миграции. Гидробиол. журн. 1999;35(1):22–42.
13. Линник ПН. Донные отложения водоемов как потенциальный источник загрязнения водной среды соединениями тяжелых металлов. Гидробиол. журн. 1999;35(2):97–109.
14. Новиков ЮВ, Ласточкина ЗН, Болдина ЗМ. Методы исследования качества воды водоемов. М.: Медицина, 1990. 400 с.
15. Определитель пресноводных беспозвоночных Европейской части СССР. Под ред. ЛА Кутиковой и ЯИ Старобогатова. Л.: Гидрометеоиздат. 1977. 512 с.
16. Пінкіна ТВ, Пінкіна АА. Вплив іонів важких металів на харчову поведінку молюсків (Gastropoda). Біологія та екологія. 2019;5(2):83–90.
17. Романенко ВД Основи гідроекології : підручник. Київ : Обереги, 2001. 728 с.
18. Сніжко СІ, Орлов ОО, Закревський ДВ та ін. Гідрохімія та радіохімія річок і боліт Житомирської області. Житомир: Волинь, 2002:40–65.
19. Стадниченко АП, Вискушенко ДА, Гирин ВК. Комплексний вплив десикації і гельмінтів на трофологічні показники Planorbarius corneus (Mollusca, Gastropoda, Bulinidae). Природничий альманах. 2018;25:75-81. Доступно на: http://na.kspu.edu/index.php/na/article/view/556
20. Стадниченко АП, Гирин ВК. Влияние трематодной инвазии на величину среднесуточного рациона и элективность питания роговой катушки (Mollusca: Pulmonata: Bulinidae). Паразитология. 2005;39(6),569–573.
21. Сушкина АП Питание и рост некоторых брюхоногих моллюсков. Тр. ВГБО. 1949;1:118–131.
22. Хлебович ВВ. Акклимация животных организмов. Л.: Наука, 1981. 136 с.
23. Цихон-Луканина ЕА Трофология водных моллюсков. М.: Наука, 1987. 176 с.
24. Шевцова ЛВ, Алеев КА, Кузько ОА и др. Экологическое состояние реки Днестр. К.: Ред. «Гидробиол. журн.», 1998. 148 с.
25. Уголев AM. Пристеночное (контактное) пищеварение. М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1963. 170 с.
26. Cichy A, Żbikowska A. Atlas of Digenea developmental stages. Themorphological characteristics and spread within the populations of freshwater snails from the Brodnickie Lakeland, Poland. Wydawnictwo Naukowe UMK, Toruń. 2016. 218 p.
27. Piechocki A, Wawrzyniak-Wydrowska B. Guide to the freshwater and marine mollusca of Poland. Bogucki Wydawnictwo Naukowe, Poznań. 2016. 280 p.