ЕЛЕКТРОЕНЦЕФАЛОГРАФІЯ: ІСТОРІЯ МЕТОДУ

  • А.В. Шкуропат
  • В.М. Дишлик

Анотація

На сьогоднішній день метод електроенцефалографії є одним з провідним
методом клінічного дослідження функціонального стану головного мозку. Проте,
становлення її як методу неможливо було би без таких методичних прийомів, як
вимірювання кількості електрики, яка дозволила Дюбуа-Реймону назавжди
припинити спори навколо евристичної теорії біоелектрогенеза Гальвані.
Створення та удосконалення гальванометрів дозволило першовідкривачам
електричної активності мозку (Кетону, Данілевському, Правдич-Немирському,
Бергеру) зробити перші записи та заснувати першу класифікацію (Бергер) ритмів
ЕЕГ. Розвиток комп’ютерної техніки та методів комп’ютерної обробки призвело
до бурхливого розвитку методу ЕЕГ. Проте, сьогодні існуючі підходи у ЕЕГ не
приносять бажаних результатів та не дозволяють викрити інтимні механізми
генерації ЕЕГ. Можливо, створення нових підходів та методичних прийомів
дозволять подолату цю проблему та виявити джерела генерації ритмів ЕЕГ.
Ключові слова: електроенцефалографія, дослідження головного мозку,
нейрофізіологія, електрогенез, Уолтер, Бергер.

Опубліковано
2019-08-25
Сторінки
109-122
Номер
Розділ
Статті