ФЛОРИСТИЧНІ ЗНАХІДКИ У БАСЕЙНІ РІЧКИ ОРІЛЬ (УКРАЇНА)
Анотація
В 2008–2025 рр. автор проводив ботанічні дослідження в басейні річки Оріль, яка розташована на межі лісостепової і степової зон України в адміністративних межах
Дніпропетровської, Полтавської та Харківської областей. Серед найцікавіших флористичних знахідок виділено 35 видів судинних рослин, 20 з яких є новими для регіону
досліджень (Alcea rugosa Alef., Arabis planisiliqua (Pers.) Rchb., Artemisia tournefortiana Rchb., Corydalis paczoskii N. Busch, Danthonia decumbens (L.) DC., Geum rivale L., Juncus capitatus Weigel, Leymus racemosus (Lam.) Tzvelev s.l., Melilotus wolgicus Poir., Monotropa hypopitys L., Nonea lutea (Desr.) DC., Panicum capillare L., Peucedanum palustre (L.) Moench, Polygala sibirica L., Rorippa prolifera (Heuff.) Neilr., Rubus ×idaeoides Ruthe, Rudbeckia laciniata L., Selinum carvifolia (L.) L., Silene csereii Baumg. і Torilis arvensis (Huds.) Link), а решта 15 (Adonis volgensis Steven ex DC., Angelica archangelica L., Cirsium alatum (S.G. Gmel.) Bobrov, Crocus reticulatus Steven ex Adams, Dactylorhiza incarnata (L.) Soó, Dianthus eugeniae Kleopow, Dichodon viscidus (M. Bieb.) Holub, Jacobaea racemosa (M. Bieb.) Pelser s.l., Linum tenuifolium L., Ostericum palustre (Besser) Besser, Petasites spurius (Retz.) Rchb., Peucedanum latifolium (M. Bieb.) DC., Tragopogon dasyrhynchus Artemczuk, Veronica scutellata L. і Viola elatior Fr.) вже були відмічені в басейні р. Оріль іншими дослідниками, але зафіксовані у нових локалітетах. Один вид (Corydalis paczoskii) виявився новим для Дніпропетровської області, по два види було вперше знайдено в Полтавській (Artemisia tournefortiana, Tragopogon dasyrhynchus) і Харківській (Dichodon viscidus, Torilis arvensis) областях, а вісім (Arabis planisiliqua, Danthonia decumbens, Juncus capitatus, Melilotus wolgicus, Nonea lutea, Panicum capillare, Rubus ×idaeoides, Rudbeckia laciniata) є новими для степової частини Харківської області. Підкреслено важливість подальших досліджень рослинного покриву басейну р. Оріль з метою фактичної організації національного природного парку «Орільський» та створення інших об’єктів природно-заповідного фонду України для збереження найцінніших ділянок біорізноманітності не тільки в долині р. Оріль, а й в долинах її численних приток.
Посилання
2. Байрак ОМ, Стецюк НО. Атлас рідкісних і зникаючих рослин Полтавщини. Полтава: Верстка. 2005. 248 с.
3. Байрак ОМ, Стецюк НО, Коротченко ІА. Флора і рослинність степів Полтавщини та їх охорона. Наукові записки. Серія природнича (до 80-річчя Полтавського педагогічного інституту). Полтава: ППІ. 1995. С. 33-37.
4. Байрак ОМ, Самородов ВМ, Стецюк НО, Коротченко ІА. Охорона степової флори та рослинності в природно-заповідній мережі Полтавської області. Соціологічні проблеми села: Наукові праці Полтавського сільськогосподарського інституту. 1995;18:99-106.
5. Барановский БА, Волошина НА. Фиторазнообразие раритетной водной и прибрежной флоры водоемов Северного Степного Приднепровья. Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. 2011;12(38):69-76.
6. Барановський БО. Вища водяна рослинність русла ріки Оріль. Вісник Полтавського педагогічного інституту. Серія: Екологія. Біологічні науки. Полтава: ППІ. 2002. С. 40-45.
7. Барановський БО. Фіторізноманіття заказника «Урочище Приорільське» (Юр’ївський район Дніпропетровської області). Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення в загальноосвітній та вищій школі: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Полтава. 2008. С. 109-111.
8. Барановський БО. Аналіз фіторізноманіття басейну річки Багатенька. Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. 2013;42:50-56.
9. Барановський БО, Манюк ВВ, Дем’янов ВВ, Чегорка ПТ, Грицан ЮІ. Сучасний екологічний стан басейну річки Оріль у контексті створення національного природного парку «Орільський». Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. Сер. Біологічні науки. 2013;2(32):55-60.
10. Барановський БО, Манюк ВВ, Іванько ІА, Кармизова ЛО. Аналіз флори національного природного парку «Орільський». Ред. Дубина ДВ. Дніпропетровськ: Ліра. 2017. 320 с.
11. Бельгард АЛ. Лесная растительность юго-востока УССР. Киев: КГУ. 1950. 263 с.
12. Бельгард АЛ, Кириченко ТФ. Леса долины р. Орель. Научные записки Днепропетровского государственного университета. Т. 18. Сборник работ биологического факультета, вып. 3. Днепропетровск: ДГУ. 1940. С. 87-97.
13. Білик ГІ. Європейсько-Сибірська лісостепова область. Геоботанічне районування Української РСР. Ред. Барбарич АІ. Київ: Наукова думка. 1977. С. 140-194.
14. Бурда РИ, Петрович ОЗ. Экотонный эффект лесных полезащитных полос в причерноморских разнотравно-типчаково-ковыльных степях. Екологія та ноосферологія. 2012;23(3–4):16-27.
15. Гамуля ЮГ. Биоэкологические особенности галофитных дубрав долины реки Орель. Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. 1998;2:133-138.
16. Гамуля ЮГ. Эколого-флористические особенности травяного покрова галофитных дубрав долины реки Орель. Екологія та ноосферологія. 1999;6(1-2):70-74.
17. Гомля ЛМ, Давидов ДА. Флора вищих судинних рослин Полтавського району. Полтава: ТОВ "Фірма Техсервіс". 2008. 212 с.
18. Гребінь ВВ. Оріль. Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://esu.com.ua/article-76031
19. Давидов ДА. Нові види для флори лісів Роменсько-Полтавського геоботанічного округу. Український ботанічний журнал. 2011;68(2):195-204.
20. Давидов ДА. Знахідки рідкісних видів у південно-західній частині Харківської області. Флорологія та фітосозологія. 2014;3-4:29-32.
21. Давидов ДА. Урочище «Красноперівка» – цінний природний масив на межі лісостепової і степової зон на Лівобережжі України. Природні та антропогенно трансформовані екосистеми прикордонних територій у постчорнобильський період: матеріали Міжнародної наукової конференції «Природні та техногеннозмінені екосистеми прикордонних територій у постчорнобильський період» і Міжнародної науково-практичної студентської конференції «Структурно-функціональна організація природних і антропогенно трансформованих екосистем прикордонних територій» (9-11 жовтня 2014 р., м. Чернігів): збірник статей. Чернігів: Лозовий В.М. 2014. С. 18-20.
22. Давидов ДА. Нові дані про поширення деяких регіонально рідкісних видів судинних рослин у Полтавській області. Біологія та екологія. 2018;4(2):68-75. DOI: 10.5281/zenodo.2367423
23. Давидов ДА. Поширення видів роду Papaver (Papaveraceae) на залізницях Лівобережної України. Синантропізація рослинного покриву України: збірник наукових статей ІІІ Всеукраїнської наукової конференції (26-27 вересня 2019 р., м. Київ). Київ: Наш формат. 2019. С. 33-37.
24. Давидов ДА. Знахідки деяких чужорідних судинних рослин у Полтавскій області. Природничий альманах (Біологічні науки). 2022;32:5-19. DOI: 10.32999/ksu2524-0838/2022-32-1
25. Давидов ДА. Знахідки регіонально рідкісних видів судинних рослин на території Харківської області у 2008-2021 рр. Поширення раритетних видів біоти України, том 2 (Серія: «Conservation Biology in Ukraine». Вип. 27, т. 2). Київ-Чернівці: ДрукАрт. 2023. С. 94-120.
26. Давидов ДА, Гомля ЛМ. Раритетний фітоценофонд долини річки Оріль у межах Полтавської області. Біорізноманіття: Теорія, практика та методичні аспекти вивчення у загальноосвітній та вищій школі: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (присвячена 80-річчю з дня заснування кафедри ботаніки, екології та методики навчання біології Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка; 2-3 листопада 2017 р., м. Полтава). Полтава: ФОП Гаража М.Ф. 2017. С. 95-97.
27. Давидов ДА, Гомля ЛМ. Нові види судинних рослин, запропоновані для регіональної охорони на території Полтавської області. Біологія та екологія. 2019;5(1):76-82. DOI: 10.33989/2414-9810.2019.5.1.195120
28. Давидов ДА, Гомля ЛМ. Хорологія видів родини Ranunculaceae Juss. з «Червоної книги України» на території Полтавської області. Біологія та екологія. 2022;8(1):22-33. DOI: 10.33989/2022.8.1.275388
29. Еліашевич ОА. Луки Середнього Дніпра. Збірник наукових праць Дніпропетровського ботанічного саду. 1936;1:52-86.
30. Еліашевич ОА. Орельські луки. Збірник наукових праць Дніпропетровського ботанічного саду. 1937;2:3-34.
31. Илличевский СО. Солончаки и пески юго-востока Полтавщины. Двадцать пять лет научно-педагогической и общественной деятельности Б.А. Келлера: Юбилейный сборник. Воронеж. 1931. С. 281-290.
32. Іллічевський С. Обслідування цілинних степів Полтавщини в 1927 р. Охорона пам’яток природи на Україні. Збірник 2. Харків. 1928. С. 89-113.
33. Іллічевський СО. Гербарій Полтавського державного музею. Збірка, присвячена 35-річчю Музею. Т. 1. Ред. Бендеровський В, Риженко Я, Гавриленко М. Полтава. 1928. C. 141-226.
34. Іллічевський С. Список рослин б. Константиноградського пов. Полтавщини. Український ботанічний журнал. 1928;4:37-50.
35. Іллічевський С. Список рослин б. Константиноградського пов. Полтавщини (Закінчення). Український ботанічний журнал. 1929;5:87-98.
36. Ільїнська АП, Дідух ЯП. Rorippa prolifera (Heuffel) Neilr. Екофлора України. Т. 5. Ред. Дідух ЯП. Київ: Фітосоціоцентр. 2007. С. 380-381.
37. Клеопов ЮД. Рослинність Карлівського степового заповідника ВУАН. Вісник Київського ботанічного саду. 1934;17:41-86.
38. Клоков МВ. Рід Cirsium Adans. Флора УРСР. Т. 11. Ред. Вісюліна ОД. Київ: Видавництво АН УРСР. 1962. С. 525-548.
39. Корещук КЄ. Рослинність луків Середнього Дніпра. Збірник наукових праць Дніпропетровського ботанічного саду. 1937;2:35-64.
40. Котов МІ. Рід Geum L. Флора УРСР. Т. 6. Ред. Зеров ДК. Київ: Видавництво АН УРСР. 1954. С. 147-151.
41. Котов МІ. Родина Umbelliferae Moris. Флора УРСР. Т. 7. Ред. Клоков МВ, Вісюліна ОД. Київ: Видавництво АН УРСР. 1955. С. 460-618.
42. Левицька АМ. Геоботанічний нарис другої тераси Дніпра. Збірник наукових праць Дніпропетровського ботанічного саду. 1936;1:86-102.
43. Мала ЮІ. Межа між Лісостепом і Степом: Еколого-ценотична оцінка (на прикладі Правобережної України). Київ: Наукова думка. 2016. 166 с.
44. Манюк ВВ. Шульгівський природний комплекс як ключова ділянка національного природного парку «Орільський». Охорона довкілля: збірник наукових статей ХІ Всеукраїнських наукових Таліївських читань. Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна. 2015. С. 205-211.
45. Манюк ВВ, Барановський БО, Александрова АО. Орхідні (Orchidaceae) Дніпропетровщини: ретроспектива та нові знахідки. Рослинний світ у Червоній книзі України: Впровадження Глобальної стратегії збереження рослин: матеріали Міжнародної наукової конференції. Київ. 2010. С. 141-145.
46. Манюк ВВ, Барановський БО, Кармизова ЛО. Раритетна складова флори проектованого Орільського національного природного парку. Рідкісні рослини і гриби України та прилеглих територій: Реалізація природоохоронних стратегій: матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. Київ. 2016. С. 95-99.
47. Никитин ВВ. Новые таксоны рода Viola L. (Violaceae). Новости систематики высших растений. 2002;34:125-129.
48. Пестушко ОІ. Рослинність засолених ґрунтів долини Середнього Дніпра (Єлисаветівсько-Курилівський масив). Збірник наукових праць Дніпропетровського ботанічного саду. 1937;2:65-92.
49. Танфильев ГИ. Географические работы. Москва: Географгиз. 1953. 676 с.
50. Тарасов ВВ. Флора Дніпропетровської та Запорізької областей. Судинні рослини. Біолого-екологічна характеристика видів. Дніпропетровськ: ДНУ. 2005. 276 с.
51. Тарасов ВВ. Флора Дніпропетровської та Запорізької областей. Дніпропетровськ: ДНУ та Ліра. 2012. 296 с.
52. Цингер Н. Весенняя флора южной части Полтавской губернии. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1900;16(2):24-25.
53. Цингер Н. Растительность южной части Полтавской губ. в мае. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1901;17(1):35.
54. Червона книга України. Рослинний світ. Ред. Дідух ЯП. Київ: Глобалконсалтинг. 900 с.
55. iNaturalist. Available from https://www.inaturalist.org. Accessed 01.10.2025.
56. Marcussen T, Ballard HE, Danihelka J, Flores AR, Nicola MV, Watson JM. A Revised Phylogenetic Classification for Viola (Violaceae). Plants. 2022;11(17):2224. DOI: 10.3390/plants11172224
57. Plants of the World Online (POWO). Available from https://powo.science.kew.org. Accessed 01.10.2025.
58. Zvyagintseva KO. An annotated checklist of the urban flora of Kharkiv. Ed. Shevera MV. Kharkiv: V.N. Karazin Kharkiv National University. 2015. 96 p.