ДЕЯКІ ПИТАННЯ СИНТАКСОНОМІЇ ПСАМОФІТНОЇ РОСЛИННОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «ОЛЕШКІВСЬКІ ПІСКИ» (ХЕРСОНСЬКА ОБЛ.) ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ
Анотація
У статті представлено результати геоботанічних досліджень псамофітної рослинності, які було отримано у 2021 році під час обстежень Козачелагерської та Чалбаської піщаних арен, на території яких знаходиться Національний природний парк «Олешківські піски» (Херсонський та Скадовський райони Херсонської області). Встановлено синтаксономічну структуру псамофітної рослинності обстежених західних околиць арен, яка представлена трьома асоціаціями – Linario odorae-Agropyretum dasyanthi Vicherek 1972, Secaletum sylvestre Popescu & Sanda 1973, Salici rosmarinifoliae-Holoschoenetum vulgaris Mititelu et al. 1973 і двома базальними угрупованнями – BC Stipa borysthenica і BC Centaurea breviceps–Corynephorus canescens, що належать до союзу Festucion beckeri Vičherek 1972, порядку Festucetalia beckeri Soó 1957 класу Festucetea vaginatae Soó ex Vičherek 1972. У межах національного природного парку «Олешківські піски» було виявлено фітоценози Linario odorae-Agropyretum dasyanthi, Salici rosmarinifoliae-Holoschoenetum vulgaris та угруповання із Stipa borysthenica. Наведено класифікаційну схему, продромус псамофітної рослинності і фітоценотичну таблицю. Обговорюються дискусійні питання щодо класифікації угруповань континентальних пісків України, зокрема, стосовно необхідності виведення угруповань Salici rosmarinifoliae-Holoschoenetum vulgaris з класу Festucetea vaginatae і підпорядкування цієї асоціації до інших синтаксонів вищих рангів (наприклад, Scirpoido holoschoeni-Salicion rosmarinifoliae I. Solomakha et al. 2015 nom. inval.) в складі вже існуючих класів чагарникової рослинності України (Rhamno-Prunetea Rivas Goday & Borja ex Tüxen 1962, Nerio-Tamaricetea Br.-Bl. et O. de Bolos 1958) або нового класу, який би репрезентував чагарникові фітоценози дюн (аналогічного класу Salicetea arenariae Weber 1999).
Посилання
2. Виноградов ВН, Торопогрицкий ДП. Передовой опыт освоения Нижнеднепровских песков. Москва: Гослесбумиздат. 1963. 64 с.
3. Высоцкий ГН. Вопросы освоения Нижнеднепровских арен. Бюл. ВАСХНИЛ. 1936;4:43-74.
4. Грановська ЛМ. Гідрологічні та гідроекологічні особливості утворення і використання Нижньодніпровських пісків. Екологічні науки. 2019;3(26):40-45.
5. Гринь ФО. Про минуле і сучасне лісових гайків на нижньодніпровських пісках. Ботанічний журнал АН УРСР. 1954;11(1):45-54.
6. Гордиенко ИИ. Олешские пески и биогеоценотические связи в процессе их зарастания. Киeв: Наукова думка. 1969. 242 c.
7. Давидова АО, Давидов ДА, Пархоменко МО. Попередні дані про псамофітну рослинність Національного природного парку «Дворічанський» (Харківська обл.) та його околиць. Природничий альманах (Біологічні науки). 2021;31:23-34. DOI: 10.32999/ksu2524-0838/2021-31-3
8. Дубина ДВ, Дзюба ТП, Тимошенко ПА. Рослинність Каховської арени та її зміни за 75 років. Чорноморський ботанічний журнал. 2006;2(2):45-59.
9. Дубина ДВ, Дзюба ТП, Ємельянова СМ, Багрікова НО, Борисова ОВ та ін. Продромус рослинності України. Ред. Дубина ДВ, Дзюба ТП. Київ: Наукова думка. 2019. 784 с.
10. Іосипчук АМ, Орлова КС. Місце арахнофауни в екосистемі НПП «Олешківські піски» (в межах Буркутського урочища). Матеріали науково-практичної конференції всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузі знань «Екологія» (м. Полтава, 28-30 березня 2018 р). Полтава: ПолтНТУ, 2018. С. 16.
11. Карнатовская МЮ. Флора и растительность Нижнеднепровских арен. Дис. канд. биол. наук: спец. 03.00.05. Никитский ботанический сад – Национальный научный центр УААН. Киев. 2006. 274 с.
12. Карнатовська МЮ. Субасоціація Salici rosmarinifoliae-Betuletum borysthenicae typicum на Нижньодніпровських аренах. Чорноморський ботанічний журнал. 2008;4(1):52-55.
13. Котенко ТИ, Уманец ОЮ, Селюнина ЗВ. Природный комплекс Казачьелагерской арены Нижнеднепровских песков и проблемы его сохранения. Сообщение 1. Общая характеристика Казачьелагерской арены. Заповідна справа в Україні. 1999;5(1):61-72.
14. Лавренко Є, Прянишніков О. Рослинність Нижньодніпровських (Олешківських) пісків та південного району, що з ними межує (по дослідженню 1925 р.). Матеріали по дослідженю грунтів України. Харків. 1926;1(3):126-221.
15. Лавренко ЄМ, Порецький АС. Рослинність Челбаського і Іванівського масивів та Кінбурнської коси Нижньодніпровських пісків. Матеріали охорони природи на Україні. Харків. 1928;1:127-172.
16. Мельник РП, Садова ОФ, Мойсієнко ІІ. Біотопи природоохоронного науково-дослідного відділення «Буркути» Національного природного парку «Олешківські піски». Український ботанічний журнал. 2016;73(4):361-366.
17. Пачоский ИК. Описание растительности Херсонской губернии. Вып. 3. Плавни, пески, солончаки, сорные растения. Мат-лы по исследованию почв и грунтов Херсонской губернии. Херсон. 1927. 187 с.
18. Соломаха ІВ, Воробйов ЄО, Мойсієнко ІІ. Рослинний покрив лісів та чагарників Північного Причорномор'я. Київ: Фітосоціоцентр. 2015. 387 с.
19. Тимошенко ПА. Флороценотичні комплекси Нижньодніпровських арен в умовах антропогенного впливу. Дис. канд. биол. наук: спец. 03.00.05. Київ: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ. 2000. 239 с.
20. Уманец ОЮ. Природный комплекс Казачьелагерской арены Нижнеднепровских песков и проблемы его сохранения. Сообщение 2. Изменение флоры и растительности Казачьелагерской арены за 65 лет. Заповідна справа в Україні. 1999;5(2):9-15.
21. Шевчук ВВ, Сірик НМ, Сірик АА. Історія виникнення Нижньодніпровських пісків та лісорозведення на них. Таврійський науковий вісник. 2012;81:337-384.
22. Шлапак ВП. Особливості заліснення Нижньодніпровських пісків культурами інтродукованих видів роду Pinus L. Лісівнича академія наук України: Наукові праці. 2003;2:71-74.
23. Costa JC, Neto C, Aguiar C, Capelo J, Esprito Santo MD et al. Vascular plant communities in Portugal (Continental, the Azores and Madeira). Global Geobotany. 2012;2:1-180.
24. Dubyna DV, Neuhäuslova Z, Shelyag-Sosonko YuR. Vegetation of the Birjucij Island Spit in Azov Sea. Sand Steppe Vegetation. Folia Geobotanica et Phytotaxonomica. 1995;30:1-31.
25. Hennekens SM, Schaminée JHJ. TURBOVEG, a comprehensive data base management system for vegetation data. Journal of Vegetation Science. 2001;12(4):589-591. DOI: 10.2307/3237010
26. Honrado J, Alves P, Lomba A, Vicente J, Silva G. et al. De Vegetatio Lusitana Notae V: 10. Perennial vegetation of coastal sand-dunes in northern Portugal. Silva Lusitana. 2006;14(2):269-75.
27. Mucina L, Bültmann H, Dierßen K, Theurillat J-P, Raus T et al. Vegetation of Europe: hierarchical floristic classification system of vascular plant, bryophyte, lichen, and algal communities. Applied Vegetation Science. 2016;19(1):1-783.
28. Plants of the World Online (POWO). Available from: http://powo.science.kew.org
29. Roleček J, Tichý L, Zelený D, Chytrý M. Modified TWINSPAN classification in which the hierarchy respects cluster heterogeneity. Journal of Vegetation Science. 2009;20(4):596-602. DOI: 10.1111/j.1654-1103.2009.01062.x
30. Tichý L. JUICE, software for vegetation classification. Journal of Vegetation Science. 2002;13(3):451-453. DOI: 10.1111/j.1654-1103.2002.tb02069.x
31. Vicherek J. Die Sandpflanzengesselschaften des unteren und mittleren Dnieprstromgebietes (die Ukraine). Folia Geobotanica et Phytotaxonomica. 1972;7:9-46.