ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КОМБІНОВАНОГО З ТЕХНОГЕННИМ ПРИРОДНОГО ІОНІЗУЮЧОГО ОПРОМІНЕННЯ НА ПОКАЗНИКИ ЧЕРВОНОЇ КРОВІ
DOI: 10.32999/ksu2524-0838/2022-32-2
Анотація
Проведено дослідження цитоморфологічних показників еритроцитів периферичної крові у 56 умовно здорових жінок. Безпосередньо досіджували в місті Кропивницький
Кіровоградськії області показники за допомогою методу емерсійної мікроскопії в мазках крові, забарвлених за методом Романовського-Гімза. Дослідження виконували за допомогою мікроскопу-тринокуляру MICROmed XS-4130. За допомогою гемтологічного аналізатора визначали стан червоної крові за такими показниками, як: гемоглобін (HGB), еритроцити (RBC), середній об’єм еритроцитів (MCV), середній вміст гемоглобіну (MCH), середня концентрація гемоглобіну в еритроцитарній масі (MCHC), відносна ширина розподілу еритроцитів за коефіцієнтом варіації (RDW-CV), відносна ширина розподілу еритроцитів за стандартним відхиленням (RDW-SD). Було встановлено наявність анізохромії та пойкілоцитозу еритроцитів. Це свідчить про наявність хронічного впливу негативних факторів на організм й зміни в синтезі білка. У більш ніж двох третин обстежених умовно здорових жінок м. Кропивницького відносна концентрація гемоглобіну в еритроцитах індивідуально перевищувала норму на 45,05% – 30,98%. Проведені дослідження показали, що в умовно здорових жінок, які мешкають в м. Кропивницькому, наявні ознаки хронічного впливу негативних факторів довкілля, а саме постійної дії низькоінтенсивної природної радіації, комбінованої з впливами техногенного навантаження за рахунок урановидобувних й уранопереробних виробництв. У частини обстежених жінок – мешканок міста Кропивницький вплив постійної комбінованої дії природної іонізуючої радіації та
техногенного радіаційного навантаження проявляється появою в периферичній крові мікроеритроцитів й одночасним збільшенням в них концентрації гемоглобіну. Це можна розцінювати, як своєрідну адаптацію, яка не дає можливості формування у даного контингенту мікроцитарної анемії. Але у 39.29 ± 3.26 % цього контингенту існує тенденція до формування цієї патології червоної крові. Отримані результати свідчать про необхідність розробки методів корекції та відновлення виявлених змін цитоморфологічних особливостей еритроцитів з боку червоного паростка кровотворення у умовно здорових мешканців м. Кропивницького.
Посилання
2. Дрозд ІП. Концепція прийнятного ризику та проблеми забезпечення техногенної безпеки в Україні. «Радіоекологія-2017» : статті науково-практичної конференції із міжнародною участю, м. Київ, 24-26 квітня 2017 року. Житомир: Вид-во ЕЦ «Укрекобіокон». 2017. С. 91-97.
3. Солодовникова ЛН, Тарасов ВА. Эколого-химические проблемы и радоноопасность отходов при переработке уранового сырья в Украине. Восточно-Европ. журн. передовых технологий. 2013;(11):24–27.
4. Ластков ДО, Партас ОВ, Ракша ЕА, Николенко ВЮ. Влияние технологически измененного естественного радиационного фона на население угледобывающих регионов. Проблемы профилактической медицины: Сб.статей. Донецк, ООО «Лебедь»;1997,Ч.1., С. 36-38.
5. Ракша-Слюсарева ОА, Ластков ДО, Партас ОВ та інші. Вплив іонізуючої радіації на гематоімунологічний стан гірників вугільних шахт (перші підсумки). Український радіологічний журнал. 1999;7(3):279-281.
6. Оперчук НІ, Задорожна ВІ, Ракша-Слюсарева ОА. Вплив низькоінтенсивного іонізуючого випромінювання на показники крові дітей різного віку // Всеукраїнської науковопрактичної конференції «Інфекційні хвороби в практиці лікаря-інтерніста: сучасні аспекти» : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Київ. Суми 25 -26 травня 2017 р. / редкол.: М.Д. Чемич, В.В. Ільїна, Л. А. Мороз та ін. – Суми.: Сумський держаний університет;2017, С. 209-211.
7. Оперчук НІ, Задорожна ВІ, Ракша-Слюсарева ОА. Вивчення впливу низькоінтенсивного природного та техногенно-індукованого іонізуючого випромінювання на показники крові дітей залежно від місця проживання, в межах однієї місцевості. СВІТОВА НАУКА. 2018;4(32):4-7.
8. Кишкун АА. Клиническая лабораторная диагностика. Учебное пособие (Глава 2. Гематологические исследования) . М.: ГЭОТАР-Медиа. 2015. 976 с.
9. Луцик БД, Лаповець ЛЄ, Лебедь ГБ та ін. Клінічна лабораторна діагностика : навч. посіб. За ред. Б.Д. Луцика. 2-е вид. К. : ВСВ «Медицина», 2018. 288 с.
10. Ракша-Слюсарева ОA. До питання про забруднення продуктів харчування радіонуклідами в Донецькому регіоні. Вісник ДонУЕТ. 2004;4(24):27-33.
11. Ракша-Слюсарева О, Слюсарев О, Боєва С. Поєднана безперервна дія низькоінтенсивного природного та техногенного іонізуючого випромінювання на показники крові дітей різних вікових груп 7 з’їзд Радіологічного товариства України : (1–4 жовтня, 2019, Київ, Україна). Київ;2019, С. 33-34.