ВПЛИВ КОНЦЕНТРАЦІЇ ІОНІВ Cr (III) НА СПОСІБ ЖИТТЯ, ПОКАЗНИКИ ЖИВЛЕННЯ І ТРАВЛЕННЯ ДЕЯКИХ ЖИТТЄВИХ ФОРМ СТАВКОВИКІВ (МOLLUSCA, GASTROPODA, LYMNAEIDAE)
Анотація
Уперше з’ясовано вплив 0,5ГДКр – 3ГДКр іонів Cr (III) на спосіб життя, живлення і травлення Lymnaea vulnerata (Küster, 1862) i L. monnardi (Hartmann, 1844) – різних життєвих форм ставковиків гідромережі України. Внаслідок тривалого природного добору, котрий відбувався у цих тварин у вкрай відмінних екологічних умовах довкілля, адаптивна радіація черепашки прадавньої вихідної форми ставковиків здійснювалася реофілом L. monnardi і стагнофілом L. vulnerata у протилежно скерованих напрямках – дивергентно. Амплаподібна черепашка L. monnardi (сплющена, низька, компактна, обтічної форми, з великим устям) і велика плоска підошва ноги запобігають знесенням її течією, тоді як стагніколаподібна баштоподібна черепашка L. vulnerata (витягнутої форми, висока, вузька, з плоскими обертами завитка і невеличким устям) надійно оберігає його від зайвих витрат води у процесі легеневого дихання, що важливо для цього звичайного мешканця здебільшого пересихаючих водойм, переживаючих умови десикації, забившись у щілини розтрісканого від пересихання дна.
Автохтонний кормовий раціон цих ставковиків представлений водоростями і вищою водяною рослинністю (різними за видовим складом щодо кожного з видів досліджених молюсків).
За 0,5ГДКр, ГДКр, 2ГДКр, 3ГДКр іонів Cr (III) у середовищі у ставковиків розвивається 5-тифазний процес отруєння (0,5 ГДКр – байдужість; ГДКр і 2ГДКр – стимуляція; 3ГДКр – депресивна, сублетальна, летальна фази). Симптоматика його чітко ілюструється значеннями основних трофологічних показників у отруєних особин, залежних від перебігу у них відповідних фаз патологічного процесу.
Посилання
2. Веселов ЕА. Основные фазы действия токсических веществ на организмы. Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. по вопросам водной токсикологии. (30 января–2 февраля 1968 г.). М.: Наука, 1968:15–16.
3. Веселов ЕА. Проблемы водной коксикологии. Междунар. сборн. Петрозаводск: ПГУ, 1985. 104 с.
4. Гірій ВА., Колісник ІА., Косовець ОО., Кузнєцова ТО. Динаміка якості поверхневих вод України на початку XXI століття. Гідробіологія, гідрохімія і гідроекологія. 2011:4(25):129–130.
5. Гранично допустимі значення показників якості води для рибогосподарських водойм [№ 12-04-11, чинний від 09.09.1990]. Київ: Мініст. рибн. госп. УРСР, 1990. 45 с.
6. Гусева ТВ, Молчанова ЯП, Заика ЭА. и др. Гидрохимические показатели состояния окружающей среды. М.: Эколайн, 2000. 127 с.
7. Киричук ГЄ. Фізіолого-біохімічні механізми адаптацій прісноводних молюсків до змін біотичних та абіотичних чинників водного середовища [автореферат]. Київ, 2011. 44 с.
8. Круглов НД. Моллюски семейства Lymnaeidae СССР, особенности их экологии и практическое значение (Gastropoda:Pulmonata) [автореферат]. Л., 1985. 41с.
9. Круглов НД. Моллюски семейства прудовиков (Lymnaeidae, Gastropoda,Pulmonata) Европы и северной Азии. Смоленск: СГПУ, 2005. 507 с.
10. Круглов НД., Старобогатов ЯИ. Жизненные формы лимнеид и некоторые проблемы построения системы. 8-ое Всесоюзн. совещ. по изучению моллюсков. Л.: Наука, 1987: 68–70.
11. Лакин БФ. Биометрия. М.: Высш.шк., 1990. 351 с.
12. Линник ПН. Тяжелые металлы в поверхностных водах Украины: содержание и формы миграции. Гидробиол. журн. 1999;35(1):22–42.
13. Линник ПН. Донные отложения водоемов как потенциальный источник загрязнения водной среды соединениями тяжелых металлов. Гидробиол. журн. 1999;35(2):97–109.
14. М`якушко ВК., Вольвач ФК. Екологія. Київ: Радян. школа, 1984. 169 с.
15. Пінкіна ТВ, Пінкін АА. Вплив іонів важких металів на харчову поведінку молюсків (Gastropoda). Біологія та екологія. 2019;5(2):83–90.
16. Романенко ВД. Основи гідроекології. Київ : Обереги, 2001. 728 с.
17. Словник української біологічної термінології. Під ред. Д.М. Гродзинського і Л.О. Симоненка. Київ: КММ, 2012. 744 с.
18. Сніжко СІ, Орлов ОО, Закревський ДВ. та ін. Гідрохімія та радіохімія річок і боліт Житомирської області. Житомир: Волинь, 2002. 169 с.
19. Стадниченко АП. Прудовиковые и чашечковые (Lymnaeidae, Acroloxidae) України. Киев: Центр учебн. лит-ры, 2004. 327 с.
20. Стадниченко АП., Гирин ВК. Вплив десикації на трофологічні показники Lymnaea vulnerata (Mollusca, Gasrtopoda: Lymnaeidae). Актуальні питання біологічної науки. Ніжин, 2018:44–46.
21. Стадниченко АП., Киричук ГЄ. Влияниие трематодной инвазии и сульфата хрома на содержание общего белка в гемолимфе Viviparus viviparus (Mollusca: Gasrtopoda: Pectinibranchia). Паразитология. 2002;36(3):240–246.
22. Сушкина АП. Питание и рост некоторых брюхоногих моллюсков. Тр. ВГБО. 1949;1:118–131.
23. Филенко ОФ., Михеева ИВ. Основы водной токсикологии. М.: Колос, 2007. 142 с.
24. Хлебович ВВ. Акклимация животных организмов. Л.: Наука, 1981. 136 с.
25. Цихон-Луканина ЕА. Трофология водных моллюсков. М.: Наука, 1987. 176 с.
26. Чернова НМ., Былова АМ. Экология. М.: Просвещение, 1988. 247 с.
27. Рetrusewicz K., Macfadyen A. Productivity of terrestrial animals. Principles and methods. IBP Hand. 13. Oxford: Blackwell, 1970;325–360.