ЧУТЛИВІСТЬ ПИЛКУ ФОРЗИЦІЇ ДО ФАКТОРІВ ОТОЧУЮЧОГО СЕРЕДОВИЩА МЕГАПОЛІСУ
Анотація
Проведене дослідження чутливості репродуктивних структур Forsythia suspensa до комплексного впливу недиференційованих факторів навколишнього середовища. Моніторингові ділянки розташовані в 15 різних паркових екосистемах 6 адміністративних районів Києва. Для оцінки умов середовища вирощування рослин використані дані Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського (індекс забруднення атмосферного повітря (ІЗА) та метеорологічні умови за 2018-2020 рр.). Відмічено вплив комплексу екологічно важливих факторів (за показниками відхилення від норми середньої місячної температури повітря та місячної кількості опадів у Києві) у період квітування форзиції на якість сформованого пилку. Так, за тривалої експозиції рослин в умовах з низьким рівнем забруднення повітря (ІЗА до 5,0) в аномальних погодних умовах 2020 р. сформувалось на 40-50% менше фертильних зерен. А у форзиції, яка росте на територіях з підвищеним (ІЗА 5,0-7,0) та високим (ІЗА 7,0-14,0) рівнями забруднення частка фертильних зерен в популяції пилку зменшилась на 60-80%. У закритому бутоні пилок має вищу стійкість до комплексу екзогенних факторів середовища зростання. Рослини форзиції, які розташовані у значних за площею паркових насадженнях, менше втрачають якість пилку за несприятливих погодних умов та дії урботехногенних чинників. За відхиленням показника фертильності пилку від контрольного значення F. suspensa є допустимим індикатором рівня забруднення середовища. На територіях з підвищеним аерогенним навантаженням, наприклад, ділянки з автотранспортними магістралями (Автостанція «Дарниця»), а також зі значним рекреаційним навантаженням (Голосіївський парк імені М. Рильського, Парк відпочинку по вул. Олени Теліги) формується значно дрібніший пилок. Відмічено, що умови росту позначаються на кількісних показниках сформованого пилку не лише в квітці, але й в закритому бутоні, що підтверджує хронічний вплив комплексу інгредієнтів аеротехногенних викидів на рослини цього виду. Для об’єктивного співставлення даних 2019 і 2020 рр. щодо стану генеративних органів F. suspensa на досліджених ділянках був використаний коефіцієнт стерильності (КС) пилку. Розрахунок КС підтвердив, що в закритому бутоні пилок має вищу стійкість до впливу екзогенних чинників. Вищий КС був у F. suspense, з ділянок, на яких в період бутонізації і квітування рослин (березень-травень) відмічений високий і підвищений рівень забруднення атмосфери. Значні за площею паркові насадження міста (наприклад, Голосіївський парк, Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна) забезпечують менш напружені умови росту і розвитку рослин навіть при відміченому в квітні 2020 р. «дуже високому» рівні забруднення повітря (ІЗА вище 14,0) на цих територіях. Дослідження чутливості пилку F. suspense до умов вирощування буде продовжене, оскільки виявлена перспективність використання цього виду для біоіндикації екологічного стану та зонування паркових екосистем Києва за градієнтом антропогенного впливу.
Посилання
2. Бессонова ВП, Іванченко ОЄ. Аналіз видового складу та стану деревної рослинності парку ім. Б. Хмельницького у м. Дніпропетровську. Науковий вісник НУБіП України. Сер.: Лісів. та декор. садів. 2013;187(1):11-15.
3. Бессонова ВП, Іванченко ОЄ. Видове багатство дендрофлори та естетичне оцінювання фітоценозів парку смт. Магдалинівка. Науковий вісник НЛТУ України. 2020;30(1):25-32.
4. Гірій ВА, Колісник ІА, Косовець ОО, Кузнєцова ТО. Стан забруднення навколишнього природного середовища на території України у 2018 р. Праці Центральної геофізичної обсерваторії ім. Б. Срезневського. Косовець ОО. Ред. Київ: СПД ФОП Кравченко; 2019.15(29):11-25.
5. Гірій ВА, Колісник ІА, Косовець ОО, Кузнєцова ТО. Стан забрудення навколишнього природного середовища на території України у 2019 р. Праці Центральної геофізичної обсерваторії ім. Б. Срезневського. Косовець ОО. Ред. Київ: СПД ФОП Кравченко; 2020.16(30):28-44.
6. Гнатів ПС. Функціональна діагностика в дендроекології. Львів: в-во Камула; 2014. 336 с.
7. Голубець МА. Екосистемологія. Львів: Поллі; 2000. 316 с.
8. Гончаренко БВ. Перспективи використання видів та культиварів роду Форзиція (Forsythia Vahl.) у зеленому будівництві в Правобережному Лісостепу України. Інтродукція рослин. 2009;1:68-72.
9. Деревья и кустарники, культивируемые в Украинской СССР: покрытосеменные: справ. пособ. АН УССР, Центр. республиканский ботанический сад; общ. ред. НА. Кохно. Киев: Наукова думка; 1986. 720 с.
10. Доспехов БА. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). 5-е изд., доп. и перераб. Москва: Агропромиздат; 1985. 351 с.
11. Інформація про стан забруднення навколишнього природного середовища у м. Києві і Київській області у 2020 році за даними спостережень ЦГО ім. Бориса Срезневського. [Електронний ресурс]. 2020. Доступно на: http://cgo-sreznevskyi.kyiv.ua/index.php?fn=k_zabrud&f=kyiv
12. Кліматичні дані по м. Києву (за даними ЦГО ім. Бориса Срезневського). [Електронний ресурс]. 2020. Доступно на: http://cgo-sreznevskyi.kyiv.ua/index.php?fn=k_klimat&f=kyiv
13. Київ очолив список найзеленіших мегаполісів Європи. Хмарочос [Електронний ресурс]. 2017 [Лист. 24]. Доступно на: https://hmarochos.kiev.ua/2017/11/24/kiyiv-ocholiv-spisok-nayzelenishih-megapolisiv-yevropi/
14. Колесников АИ. Декоративная дендрология. Москва: Лесная промышленность; 1974. 704 с.
15. Косовець ОО. Глобальне потепління триває, але темпи його різні в окремих частинах України. Урядовий кур’єр [Електронний ресурс]. 2020 [Лип. 8]. Доступно на: http://www.ukurier.gov.ua.
16. Косовець ОО, Доніч ОА. Кліматичні особливості 2018 р. Праці Центральної геофізичної обсерваторії ім. Б. Срезневського. Косовець ОО. Ред. Київ: СПД ФОП Кравченко; 2019.15(29):4-10.
17. Косовець ОО, Доніч ОА. Кліматичні особливості 2019 р. Праці Центральної геофізичної обсерваторії ім. Б. Срезневського. Косовець ОО. Ред. Київ: СПД ФОП Кравченко; 2020.16(30):19-25.
18. Марно-Куца ОЮ. Зелені насадження населених місць Черкащини: сучасний стан та перспективи розвитку [дисертація]. Львів: Нац. лісотех. ун-т України; 2016. 24 с.
19. Мельничук НЯ, Геник ЯВ, Мельничук СП, Паславський ММ. Природні процеси розвитку та взаємовідносини компонентів садово-паркових екосистем в урбанізованому середовищі. Науковий вісник НЛТУ України [Електронний ресурс]. 2020;30(1):60-5. Доступно на: https://doi.org/10.36930/40300110
20. Мирончук КВ. Фенологічні аспекти розвитку живоплотів у еколого-фітоценотичних поясах Буковини. Науковий вісник НЛТУ України. 2013;23(3):140-145.
21. Мірошник НВ, Тесленко ІК. Флористичні особливості та оцінка стану парку ім. Пушкіна, м. Київ. Моніторинг та охорона біорізноманіття в Україні : Рослинний світ та гриби / Сер.: «Conservation Biology in Ukraine». 2020;16(1):137-146.
22. Новини ЦГО [Електронний ресурс]. 2020 [Верес.9]. Доступно на: http://cgo-sreznevskyi.kyiv.ua/index.php?fn=news&f=news-cgo&ko=0
23. Огляд стану забруднення навколишнього природного середовища на території України за даними спостережень гідрометеорологічних організацій у 2018 р. [Електронний ресурс]. Доступно на: http://cgo-sreznevskyi.kyiv.ua/index.php?fn=u_zabrud&f=ukraine
24. Огляд стану забруднення навколишнього природного середовища на території України за даними спостережень гідрометеорологічних організацій у 2019 р. [Електронний ресурс]. Доступно на: http://cgo-sreznevskyi.kyiv.ua/index.php?fn=u_zabrud&f=ukraine
25. Огляд стану забруднення навколишнього природного середовища на території України за і півріччя 2020 р. (за даними мережі спостережень національної гідрометслужби україни) [Електронний ресурс]. Доступно на: http://cgo-sreznevskyi.kyiv.ua/index.php?fn=u_zabrud&f=ukraine
26. Парпан ВІ, Миленька ММ. Методологічні аспекти оцінки екологічного стану урбанізованих і техногенно змінених територій. Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. 2010;18(2):61-68.
27. Паушева ЗП. Практикум по цитологии растений. 4-е изд. Москва: Агропромиздат; 1988. 271 с.
28. Решетова СА, Сумарокова ИЕ. Пыльца растений урбанизированных территорий как биоиндикатор условий техногенного загрязнения (Забайкалье). Геосферные исследования [Електронний ресурс]. 2019;4:15-23. Доступно на: http://journals.tsu.ru/geo/&journal_page=archive&id=1930&article_id=43357 DOI: 10.17223/25421379/13/2
29. Роговський СВ. Сучасні проблеми створення та утримання зелених насаджень у населених пунктах України. Науковий вісник НЛТУ України [Електронний ресурс]. 2019;29(1):9-15. Доступно на: https://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/1671 DOI: https://doi.org/10.15421/40280713
30. Роговський СВ, Крупа НМ. Сучасний стан деревних насаджень на контрактовій площі Києва та перспективи їх реконструкції. Науковий вісник НЛТУ України [Електронний ресурс]. 2018;28(7):60-5. Доступно на: https://nv.nltu.edu.ua/index.php/ journal/issue/view/198 DOI: https://doi.org/10.15421/40280713
31. Рубцов ЛИ. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре. Киев: Наукова Думка; 1977. 272 с.
32. Швець ЛС. Біоіндикація інтенсивності забруднення довкілля за показниками фертильності пилкових зерен різних рослин. Досягнення біології та медицини. 2011;1 (17):41-44.
33. Щорічник стану забруднення атмосферного повітря на території України за даними спостережень гідрометеорологічних організацій за 2018 р. ЦГО ім. Б. Срезневського. Київ, 2019. 263 с.
34. Щорічник стану забруднення атмосферного повітря на території України за даними спостережень гідрометеорлогічних організацій за 2019 р. ЦГО ім. Б. Срезневського. Київ, 2020. 271 с.
35. The European Square Conference Report. Retrieved from: Conference. 2002. Available from: http://www.livablecities.org/articles/european-squareconference-report
36. Плантариум: открытый онлайн атлас-определитель растений и лишайников России и сопредельных стран. [Електронний ресурс]. https://www.plantarium.ru/page/taxonomy/taxon/45825.html-
37. The Plant List. Available from: http://www.theplantlist.org/tpl1.1/record/kew-369409