ПОШИРЕННЯ ТА ЕКОЛОГІЯ CORYNEPHORUS CANESCENS (L.) P. BEAUV. (POACEAE) У ЛІВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Анотація
Стаття узагальнює дані щодо поширення у Лівобережному Лісостепу України нового для цієї території виду Corynephorus canescens (L.) P. Beauv., природний ареал якого охоплює Європу та Північну Африку. Зараз вид відомий з девʼяти локалітетів, які адміністративно розташовані у межах Київської (сім) і Полтавської (два) областей. За результатами аналізу геоботанічних описів псамофітних угруповань з участю цього виду встановлено, що у Київській області ділянки, на яких був знайдений Corynephorus canescens, можна розглядати як фітоценози асоціації Corniculario aculeatae-Corynephoretum canescentis Steffen 1931 з класу Koelerio glaucae-Corynephoretea canescentis Klika in Klika & Novak 1941 (союз Corynephorion canescentis Klika, порядок Corynephoretalia canescentis Klika 1934), вони відзначаються добре вираженою двохярусною структурою зі значною участю мохів і лишайників, тоді як у Полтавській області аналогічні ценози мають спрощену одноярусну будову з дуже розрідженим травʼяним покривом і розглядаються як окреме угруповання comm. Corynephorus canescens у межах класу Koelerio glaucae-Corynephoretea canescentis. З огляду на це, локалітети виду на Полтавщині автори вважають такими, які мають антропогенне походження, тоді як на Київщині вони є природними або принаймні природно-антропогенними. Наведені фітоценотичні таблиці геоботанічних описів, виконаних авторами. Обговорюється статус Corynephorus canescens в інших регіонах біля східної межі його ареалу.
Посилання
2. Кралль Х, Табака Л, Кизене Б. Corynephorus Beauv. Флора Балтийских республик. Сводка сосудистых растений. Т. 3. Ред. Кууск В, Табака Л, Янкявичине Р. Тарту. 2003. С. 277.
3. Лавренко ЄМ. Родина Gramineae Juss. Флора УРСР. Т. 2. Ред. Бордзиловський ЄІ, Лавренко ЄМ. Київ: Видавництво АН УРСР. 1940. С. 63-386.
4. Миркин БМ, Наумова ЛГ, Соломещ АИ. Современная наука о растительности. Москва: Логос. 2001. 264 с.
5. Онищенко ВА, Прядко ОІ, Вірченко ВМ, Арап РЯ, Орлов ОО, Дацюк ВВ. Судинні рослини і мохоподібні національного природного парку «Голосіївський». Київ: Альтерпрес. 2016. 94 с.
6. Прокудин ЮН, Вовк АГ, Петрова ОА, Ермоленко ЕД, Верниченко ЮВ. Злаки Украины (Анатомо-морфологический, кариосистематический и эколого-фитоценотический обзор). Ред. Шеляг-Сосонко ЮР. Киев: Наукова думка. 1977. 518 с.
7. Третьяков ДИ. Corynephorus Beauv. Флора Беларуси. Сосудистые растения. Т. 2. Liliopsida. Ред. Парфенов ВИ. Минск: Беларуская навука. 2013. С. 221-223.
8. Уманец ОЮ. Природный комплекс Казачьелагерской арены Нижнеднепровских песков и проблемы его сохранения. Сообщение 2. Изменения флоры и растительности Казачьелагерской арены за 65 лет. Заповідна справа в Україні. 1999;5(2):9-15.
9. Фурсаев АД. К флоре юго-востока Европейской части СССР. Ботанический журнал. 1933;6:439-445.
10. Цвелев НН. Злаки СССР. Ред. Федоров АА. Ленинград: Наука. 1976. 788 с.
11. Цвелев НН, Пробатова НС. Злаки России. Москва: Товарищество научных изданий КМК. 2019. 646 с.
12. Hennekens SM, Schaminée JHJ. TURBOVEG, a comprehensive data base management system for vegetation data. Journal of Vegetation Science. 2001;12(4):589-591. DOI: 10.2307/3237010
13. iNaturalist. Available from https://www.inaturalist.org. Accessed 05.05.2021.
14. Leostrin AV. First record of Corynephorus canescens (Poaceae) in the Leningrad Region and its status in Northwestern Russia. Новости систематики высших растений. 2020;51:113-117. DOI: 10.31111/novitates/2020.51.113
15. Meusel H, Jäger EJ, Weinert E. Vergleichende chorologie der zentraleuropäischen flora. Jena: G. Fischer. 1965. 583 s.
16. Roleček J, Tichý L, Zelený D, Chytrý M. Modified TWINSPAN classification in which the hierarchy respects cluster heterogeneity. Journal of Vegetation Science. 2009;20(4):596-602. DOI: 10.1111/j.1654-1103.2009.01062.x
17. Tichý L. JUICE, software for vegetation classification. Journal of Vegetation Science. 2002;13(3):451-453. DOI: 10.1111/j.1654-1103.2002.tb02069.x
18. Tutin TG. Corynephorus Beauv. Flora Europaea. Vol. 5. Alismataceae to Orchidaceae (Monocotyledones). Eds. Tutin TG, Heywood WH, Burges NA, Moore DM, Valentine DH et al. Cambridge: Cambridge University Press. 1980. P. 231-232.