ЗМІНА МАРКЕРНИХ ПОКАЗНИКІВ (АКТИВНІСТЬ ЛУЖНОЇ ФОСФАТАЗИ ТА ВМІСТУ МАЛОНОВОГО ДІАЛЬДЕГІДУ) У КРАСНОПІРКИ ЗВИЧАЙНОЇ SCARDINIUS ERYTHROPHTALMUS (L.), ЯК ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ ВОДОЙМ
Причепа М. В., Коваленко Ю. О.
Анотація
У статті було розглянуто зміну окремих біохімічних показників краснопірки за дії антропогенного впливу. Об’єктом для досліджень слугувала краснопірка, що була відловлена у літній період із водойм із різним антропогенним навантаженням. Було встановлено вищий вміст малонового діальдегіду (на 31,4 %) у риб із забрудненої водойми (оз. Кирилівське) порівняно з рибами із умовного контролю (оз. Бабине). Зростання вмісту
малонового діальдегіду вказує на порушення швидкості процесів пластичного й енергетичного обміну в тканинах печінки. Зміна зазначеного показника підтверджує наявність несприятливих умов існування для краснопірки під час проведення досліджень. Підтвердженням хронічного стресу, якого зазнавали досліджувані особини краснопірки, є зміна активності лужної фосфатази. У тканих м’язів активність зазначеного ферменту
була на 36,11% вища, ніж у контролі. Це вказує на активацію фосфорного обміну у цих тканинах краснопірки. На противагу цьому було встановлено нижчу активність лужної фосфатази у тканинах печінки та зябер, що є наслідком специфіки екологічних умов існування. Відмінності між досліджуваними угрупованнями риб за біохімічними маркерними показниками доводить, що вони перебувають y суттєво відмінних
екологічних та токсикологічних умовах. Дослідження фізіологічного стану краснопірки на вплив антропогенного забруднення потрібно розглядати через низку фізіологічних та біохімічних параметрів, які можуть у повній мірі надати інформацію про фізіологічний стан природних
угруповань цього виду. Це необхідно для встановлення у подальшому змін, які можуть відбуватись у межах різних популяцій риб. Зміни фізіологічного стану краснопірки (на прикладі активності лужної фосфатази та вмісту малонового діальдегіду) як додаткові критерії оцінки можуть використовуватись для прогнозування екологічного стану водойм, що зазнають антропогенного забруднення.
Посилання
2.Жежеря ВА, Линник ПМ, Зубенко ІБ. Уміст та форми знаходження металів у озерах системи Опечень (м. Київ). Наукові праці УкрНДГМІ. 2016; 269:70–86.
3.Израэль ЮА. Проблемы антропогенной экологии // Научные аспекты экологических проблем России. Москва. Наука, 2009. Т. 1. 221 c.
4.Конвенція про біологічне різноманіття п’ятий національний звіт України. Міністерство екології та природних ресурсів України, Київ. 2015. 68 с.
4.Коваленко ЮО. Зміна вмісту малонового діальдегіду та активності лужної фосфатази у тканинах карася сріблястого (Сarassius auratus (Bloch, 1782)) за дії токсичного забруднення водойми. Тези доповідей. Конференція молодих дослідників-зоологів – 2019. (Київ, 13-14 листопада 2019), Зоологічний кур’єр №13, м. Київ, Інститут зоології НАН України, с. 13.
5.Коваленко ЮО. Фізіолого-біохімічні особливості адаптації карася сріблястого до забруднення водойм амонійним азотом. Гідроб журнал. 2019; 55 (1): 65–73.
6.Лакин Г. Ф. Биометрия. Москва. Наука. 1990. 296 с.
7.Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод. Ред. Романенко ВД. Київ: ЛОГОС. 2006. 408 с.
8.Олексюк НП, Янович ВГ. Вплив сезону на перекисне окиснення ліпідів у тканинах ставкових риб. Біологія тварин. 2003: 5 (1) – 2:180–183.
9.Особа ІА. Біологічна роль перекисного окиснення ліпідів у забезпеченні функціонування організму риб. Рибогосподарська наука України. 2013; 1: 88–96.
10.Панасюк ІВ, Томільцева АІ, Зуб ВВ. та ін. Якість води у міських водоймах та характер освоєння водоохоронних зон (на прикладі озер системи «Опечень», м. Київ). Екологічна безпека та природокористування. 2015; 4 (20):63–69.
11.Панасюк ІВ,Томільцева АІ, Скідан ВВ. та ін. Упорядкування водоохоронних зон міських водойм на основі екологічної оцінки якості вод. Ред. Панасюк ІВ. Київ. 2016. 94 с.
12.Причепа МВ. Вплив антропогенного забруднення водойм на морфо-фізіологічні та біохімічні показники окуня (Рerca fluviatilis Linnaeus, 1758) в різні сезони року. Рибогосподарська наука України. 2020; 2(48):52–66.
13.Романенко ОВ, Арсан ОМ, Кіпніс ЛС. та ін. Екологічні проблеми київських водойм і прилеглих територій. Київ: Наукова думка. 2015. 189 с.
14. Стальная ИД. Метод определения диеновой коньюгации ненасыщенных жирных кислот . Москва. Медицина. 1997. 68 c.
15. Худіяш ЮМ, Причепа МВ, Потрохов ОС. та ін. Вплив екологічних умов окремих озер м. Києва на стан іхтіофауни. Рибогосподарська наука України. 2020; 1(54):28-43.
16.Anderson T, Forlin L, Hardig J, Larson AC. A physiological disturbances in fish living in coastal water polluted with bleached Kraft pulp mill effluents. J. Fish Aquat Sci. 2002; 45: 1525–1536.
17. de La Torre FR. Ferrari L, Salibian A. Biomarkers of a native fish species (Cnesterodon decemmaculatus) application to the water toxicity assessment of a peri-urban polluted river of Argentina. Chemosphere. 2005;59(4): 577– 583. DOI: 10.1016/j.chemosphere.2004.12.039
18. Guinan ME, Kapuscinski KL, Teece MA. Seasonal diet shifts and trophic position of an invasive cyprinid, the rudd Scardinius erythrophthalmus (Linnaeus, 1758), in the upper Niagara River. Aquatic Invasions. 2015; 10 (2):217–225. DOI:http://dx.doi.org/10.3391/ai.2015.10.2.10
19. Molina R, Moreno І, Pichardo S, Jos A, Moyamo R, Monterde JG, Camean A. Acid and alkaline phosphatase activities and pathological changes induced in Tilapia fish (Oreochromis sp.) exposed subchronically to microcystins from toxic cyanobacterial blooms under laboratory conditions. Toxicon. 2005; 46(7):725–735.
20. Nurminen L, Horppila J, Lappalainen T. Malinen. Implications of rudd (Scardinius erythrophthalmus) herbivory on submerged macrophytes in a shallow eutrophic lake. Hydrobiologia. 2003; 506-509:511–518.
21.Varadarajan R. Biochemical effects of different phenolic compounds on Оreochromis mosambicus (Peters). Doctor of philosophy in biochemistry: Cochin-682016. India, 2010. 250 p.
22.Viarengo A, Lowe В, Bolognesi С, Fabbi E, Koehler A. The use of biomarkers in biomonitoring: A 2-tier approach assessing the level of pollutant-induced stress syndrome in sentinel organisms. Comp. Biochem. Physiol. 2007; 146 C: 281–300. DOI: 10.1016/j.cbpc.2007.04.011