Використання нового типу штучних гніздівель в екологічних дослідженнях дендрофільних гризунів
Анотація
Дендрофільні ссавці є невід’ємним елементом лісовихфауністичних угруповань. Їх життєдіяльність і будова тіла
пристосовані до існування у надземному просторі – стовбурах і
кронах дерев, у чагарниках. Тому види-дендрофіли займають свою
особливу екологічну нішу в лісовій екосистемі. Однією з необхідних
умов заселення дендрофільними ссавцями лісових біотопів є наявність
природних захистків (дупел, тріщин і щілин кори, прикореневих
порожнин). У молодих або антропогенно змінених лісах існує дефіцит
подібних захистків, тому ці види завжди охоче заселяють розвішані
штучні гніздівлі [4]. Деякі гризуни, такі як вовчки (Gliridae) і вивірка
звичайна (Sciurus vulgaris), більшість активного часу проводять на
деревах, там будують гнізда, виводять дитинчат, здобувають їжу, тому
їх вважають облігатними дендрофілами [1]. Інші ссавці, такі як лісові
мишаки (Sylvaemus sp.), нориця руда (Myodes glareolus), пацюк сірий
(Rattus norvegicus), деякі види мідиць (Sorex sp.) і кажанів (Chiroptera),
куниці (Martes sp.) й ласка (Mustela nivalis) також трапляються у
деревному й чагарниковому ярусі лісу [3; 7; 15; 17]. Але вони
використовують його лише як додаткове середовище існування, тому
їх вважають факультативними дендрофілами. Більшість лісових
гризунів на території поширення є постійними мешканцями штучних
гніздівель, які вони використовують як захистки й як місця для
розмноження [5; 6; 14; 16; 18; 19].
У більшості випадків штучні гніздівлі (дерев’яні гніздові будки
типу «шпаківні» й «синичники») виготовляли й розвішували з метою
приваблення і дослідження горобцеподібних (Passeriformes) птахів-
W Природничий альманах X
100
дуплогніздників, а матеріал щодо ссавців, які траплялися у цих
гніздівлях, збирали рівночасно [2; 9; 11; 12; 21]. Тільки деякі
літературні першоджерела відзначають використання подібних
«пташиних» штучних гніздівель для дослідження екологічних
особливостей деревних ссавців, зокрема, дендрофільних гризунів [8;
13]. У європейській практиці моніторингу популяцій дендрофільних
гризунів були використані гніздові будки, дещо модифіковані
відповідно до потреб ссавців-дендрофілів, зокрема, вовчків [19].
Відповідно до методики проведення цих досліджень, гніздові будки
розвішували льотком до стовбура, що зумовлювало доступ до штучної
гніздівлі тільки ссавцям-дереволазам та унеможливлювало доступ
птахам. Наступним кроком науковців була розробка спеціальних
штучних гніздівель для вовчків. Вони мали вигляд пластикових тубок
і складалися з двох елементів: зовнішнього, нерухомо прикріпленого
до дерева, і внутрішнього, рухомого, що спрощувало перевірку цих
гніздівель під час досліджень. Гніздові тубки були впроваджені в
дослідження вовчків на території Великобританії і апробація їх була
успішною [20]. Це зумовило головну ідею і проблематику наших
досліджень.
Посилання
Айрапетьяц А.Э. Сони. – Л.:
Гвоздак А.А., Симочко М.Д. Соня орешниковая (Muscardinus avellanarius L.) –
конкурент мелких дуплогнездных птиц // Вестник зоолгии. – 1977. – № 3.–
С. 88-89.
Зайцева А.Ю. Дендрофильные грызуны в искусственных гнездовьях на
территории Каменецкого Приднестровья (Украина) // Материалы
международного совещания «Териофауна России и сопредельных территорий»
(VIII съезд Териологического общества), 31 января – 2 февраля 2007 г., г.
Москва. – М.: Товарищество научных изданий КМК, 2007. – С. 161.
Карасева Е.В., Телицына А.Ю. Методы изучения грызунов в полевых
условиях. Учеты численности и мечение. – М.: Наука, 1996. – 227 с.
Лихачев Г.Н. Заселение искусственных гнездовий орешниковой соней
(Muscardinus avellanarius L.) // Экология млекопитающих и птиц. – М.: Наука,
– С. 67-79.
Лихачев Г.Н.
гнездовий на юге Московской области // Зоологический журнал. – 1962. – Т.
– В. 8. – С. 1270-1271.
Лихачев Г.Н. Мышевидные грызуны и искусственные гнездовья для птиц //
Зоологический журнал. – 1955. – Т. 34. – В. 2. – С. 471-473.
Лихачев Г.Н. Характер использования орешниковой соней птичьих
искусственных гнездовий // Третья экологическая конференция. Тезисы
докладов. – 1954. – Ч.4. – С. 194-198.
Матвеев Н.Д. Сравнительный анализ заселяемости искусственных гнездовий в
нагорных дубравах лесостепной зоны Украины // Птицы бассейна Северского
Донца. Материалы 2-й конференции «
Северсокого Донца» (4-6 мая 1994г.). – Харьков, 1994. – В. 2. – С. 35-37.
Матвєєв М.Д. Созологічний статус та особливості поширення рідкісних видів
фауни Національного природного парку “Подільські Товтри” // Літопис
природи Національного природного парку «Подільські Товтри». – Кам’янець-
Подільський, 2000. – Т.4. – С. 163-176.
Семенов С. М. Лесная соня как истребитель птиц в искусственных гнездовьях
// Пути и методы использования птиц в борьбе с вредными насекомыми.
Труды совещ. 25-28 ноября 1953 г. и 21-23 декабря 1954 г. – М.:
сель. хоз. СССР, 1956. – С. 101-102.
Смогоржевский Л.А., Смогоржевская Л.
дуплогнездников от разорения сонями // Вестник зоологии. – 1990. – № 4.– С.
Юшкайтис Р. А. Перспективы примения искусственных гнездовий для птиц в
экологических исследованиях орешниковых сонь и желтогорлых мышей //
Вопр. экол. и поведения животных. – Вильнюс:
ЛитССР, 1986. – С. 112-119.
Juškaitis R. Diversity of nest-boxes occupants in mixed forest of Lithuania //
Ecologija (Vilnius). – 1997. – V. 3. – P. 24-27.
Juškaitis R. Mammals occupying nestboxes for birds in Lithuania // Acta Zoologica
Lithuanica. Biodiversity. – 1999. – V. 9 (3). – P. 19-23.
Juškaitis R. Relations between common dormice (Muscardinus avellanarius) and
other occupants of bird nest-boxes in Lithuania // Folia zoologica. – 1995. –
V. 44(4). – P. 289-296.
Juškaitis R. Spatial distribution of the yellow-necked mouse (Apodemus flavicollis)
in large forest areas and its relation with seed crop of forest trees // Mammalian
Biology. – 2002. – V. 67 (4). – P. 206-211.
Juškaitis R. Use of nestboxes by the common dormouse (Muscardinus avellanarius
L.) in Lithuania // Natura Croatica. – 1997. – V. 6(2). – P. 177-188.
Morris P.A, Bright P.W., Woods D. Use of nestboxes by the dormouse Muscardinus
avellanarius // Biological Conservation. – 1990. – V. 51. – P. 1-13.
Morris, P. A., Temple, R. K. "Nest tubes": a potential new method for controlling
numbers of the edible dormouse (Glis glis) in plantations // Quarterly Journal of
Forestry. – 1998. – V. 92 (3). – Р. 201-205.
Nowakowski W. K., Boratyński P. O identyfikacji śladów drapieżnicywa w
skrzynkach lęgowych // Notatki Ornit. – 2000. – V. 41. – Р. 55-69.
Wachtendorf W. Beiträge zur Ökologie und Biologie der Haselmaus (Muscardinus
avellanarius) im Alpenvorland // Zoologische Jahrbücher, Abt. Syst. – 1951. –
V. 80(3/4). – Р. 189-204.
Zaytseva H. Nest material of the common dormouse (Muscardinus avellanarius L.)
used in nestboxes, Podilla (West Ukraine) // Polish journal of ecology (Pol. J. Ecol.).
– 2006.– V. 54/3. – P. 397-401.
