Оологічні аспекти поліморфізму Мартина Жовтоногого (LARUS CACHINNANS PALLAS, 1811) північного приазов’я та перспективи їх використання для моніторингу середи.

Анотація

Жовтоногий мартин (Larus cachinnans Pallas) недавно одержав
видовий статус. Його було виділено з над видового комплексу
сріблястого мартину (L. argentatus) [14]. L. cachinnans має два підвиди
L. cachinnans cachinnans, що населяє басейни Чорного й Азовського
морів, і L. cachinnans michahellis з басейну Середземного моря. Для
видів і підвидів групи L. argentatus і L. cachinnans виявлений великий
розмах фенотипічної мінливості й розходження за фенотипічними
показниками. Дослідження із цих видів інтенсивно тривають, у тому
числі з використанням генетичних, біохімічних і етологічних методів
[6].
В Азово-Чорноморському регіоні мешкає 80 % світової популяції
L. cachinnans, а в останні десятиріччя цей вид почав гніздитися і у
Західній Європі [8].
Велика увага приділяється дослідженню екстер`єрних ознак виду,
але найчастіше поза увагою дослідників залишається оологічний
матеріал. В цілому ооморфологічні показники L. cachinnans можуть
змінюватися у достатньо широких межах. Аналіз та визначення
відповідних еколого-біологічних та фенотипічних індикаторів серед
ооморфометричних ознак і аналіз динаміки їх значень у просторі і часі
суттєво збагачують інформацію про стан популяції, яку отримують
при вивченні яєць [10]. Перспективним методом дослідження
морфологічної мінливості показників слугує багатоплановий аналіз у
поєднанні зі статистичною обробкою матеріалу. Оскільки ряд ознак,
що використовуються(колір лап, забарвлення раджини ока, оологічні

показники) мають широку мінливість, важливо оцінити природу цієї
мінливості і можливості її використання в популяційних
дослідженнях.

Мінливість морфологічних структур слугує предметом вивчення
при фенетичному та онтогенетичному підходах до вивчення
природних популяцій. Мінливість ооморфометричних параметрів у
різних популяціях може бути не однаковою, оскільки кожна
популяція, знаходячись у своєрідній екологічній середі, формує із нею
специфічні відносини. В цьому напрямку мінливість пташиних яєць
вивчена досить слабо [3, 5, 6, 9]. У якості морфометричних
характеристик найчастіше використовують лінійні розміри - довжину
та максимальний діаметр яйця. Форма яйця варіює незначно та є
видоспецифічним чинником. Об’єм яєць залишається в ході
насиджування константним, і тому слугує найкращою ознакою для
характеристики загальної величини яйця [1, 5, 12].
Жовтоногий мартин належить до птахів, що гніздяться відкрито.
За фоном шкарлупа яєць виду бліде оливково-зелене, рідше буре та
сіре забарвлення. На поверхні шкарлупи є плямистий малюнок. Плями
частіше концентруються біля тупого кінця яйця [10, 12, 15]. Однак, в
останні роки серед фонового забарвлення шкарлупи яєць L.
cacahinnans в межах Північного Приазов’я спостерігається поява
нових фенетичних ознак, з’являються захисні та захисно-зелені,
блакитні, зелено-коричневі, сіро-зелені відтінки. Як аномалії
зустрічаються білі, блідо-блакитні та рожеві. Серед малюнку
шкарлупи найбільша доля належить великим плямам, відмічено також
змішаний малюнок та малюнок у вигляді віночку. По роках
простежується і відсоткове коливання у співвідношенні
ооморфологічних ознак виду [3, 4]. 

Було поставлено за мету
проаналізувати накоплений раніше матеріал. Визначити розмах
поліморфізму ооморфометричних та ооморфологічних показників
виду в регіоні. Провести порівняльний аналіз та встановити частоти
зустрічі фенів для кожної гніздової колонії та можливості
використання цих показників для моніторингу середи.