Загальна характеристика електричної активності гіпоталамусу щурів за умов стресу та пригнічення катехолергічної нейропередачі резерпіном
Анотація
Насьогодні безперечним є той факт, що центральною ланкою
стрес-системи у головному мозку є гіпоталамус[14]. Він відповідає за
нервову регуляцію ендокринних функцій і першим отримує
інформацію про появу стресора, після чого«запускає» роботу стрес-системи. Центральна ланка стрес-системи об’єднує у собі три основні
групи нейронів: 1) нейрони паравентрикулярного ядра гіпоталамусу,
які синтезують кортикотропін-рилізинг-гормон(КРГ), і тим самим
активують гіпоталамо-гіпофізарно-адреналову систему; 2) нейрони
паравентрикулярного ядра гіпоталамусу, що продукують гормон
аргінін-вазопресин(АВ); 3) групи нейронів, які синтезують
катохоламіни, головним чином норадреналін[22].
Слід також відмітити, що гормони та медіатори, які продукують
нейрони центральної ланки стрес-системи виконують багато функцій,
що визначає весь комплекс процесів, котрі реалізуються при стрес-реакції[23]. Але, дослідження ряду авторів[17, 18] вказують на те, що
тип стресора може визначати певні відмінності у залученні
центральної норадреналової системи та центрів гіпоталамо-гіпофізарно-адреналової вісі.
Менш вивченими при цьому є механізми активації різних
медіаторних систем гіпоталамусу за умов розвитку стрес-реакції,
модуляція яких може дати певну адекватну інформацію при корекції
різних патологічних станів, які можна спостерігати при емоційному
стресі. В той же час для дослідження функціональних змін
медіаторних систем доцільним є вивчення основних показників
електричної активності гіпоталамусу. В наших дослідженнях для
визначення ролі катехолергічної нейропередачі гіпоталамусу щурів на
фоні довготривалого стресу було застосовано симпатолітик резерпін,
який впливає на метаболізм моноамінергічних медіаторів і
перешкоджає депонуванню моно амінів у тканинах[5, 13].
Посилання
Баклаваджян О. Г. Висцеросоматичекие афферентные системы гипоталамуса.
– Л.: Наука, 1985. – 214 с.
Гращенков Н.
Наука, 1969. – 368 с.
Гусельников В.
– 423 с.
Данилов Г. Е., Брындина
гомеостатические константы и эндокринный статус при хроническом
нейрогенном стрессе и стресс-протекторных воздействиях//Арх. клиническ.
экспер. медицины. – 2000. – Т.9, №1. – С.71-74.
Зацепилова Т. А. Симпатолитики// Московские аптеки. – 2005. – №10. – С.
Зенков Л. Р. Клиническая электроэнцефалография(с элементами
эпилептологии). – М.: Медпресс-информ, 2002. – 368 с.
Лакин Г.В. Биометрия. – М.: Высшая школа, 1990. – 352 с.
Ляшенко В. П., Зорова Ж.В., Лукашев С.Н., Никифорова Е.А.
гормонального фона в стрессовых условиях различного ґенеза// МатеріалиII
Всеукр. молодіжн. наук.-практичн. конф. «Людина і космос». –
Дніпропетровськ. : НЦАОМУ, 2000. – С.346.
Ляшенко В. П., Лукашов С. М., Зорова Ж. В., Політаєва В. І. Спосіб
моделювання атеросклерозу. Деклараційний патент на винахід7G09B23/28. –
Ляшенко В. П., Мельникова О. З., Горковенко А. В., Лукашов С. М., Чаус Т. Г.
Динаміка характеристик електричної активності трофо- та ерготропної зон
гіпоталамусу щурів у перебігу довготривалого емоційного стресу//
Нейрофізіологія. – 2007. – Т. 39, №1. – С. 69-80.
Меерсон Ф. З. Адаптационная медицина: механизмы и защитные эффекты
адаптации. – М.: Hypoxia Medical LTD, 1993. – 331 с.
Меерсон Ф. З., Пшенникова М. Г. Стресс-лимитирующие системы организма и
новые признаки профилактической кардиологии. – М.: НПО
«Союзмединформ», 1989. – С. 26-39.
Метелица В.
Медицина, 1987. – 340 с.
Пшенникова М. Г. Феномен стресса. // Пат. физиология и экспериментальная
терапия. – 2000. – №2. – С. 24 – 31.
Пшенникова М. Г. Феномен стресса. Эмоциональный стресс и его роль в
патологии// Пат. физиол. и эксперим. терапия. – 2000. – №. 3. – С. 20-26.
Резніков О. Г., Сініцин П. В., Тарасенко Л. В. Реакція гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи на норадренергічну та гормональну стимуляцію у
пренатально стресованих щурів// Нейрофізіологія. – 1999. – Т. 31, №2. –
С.134-137.
Bartamesz V., Aubry J.-M., Steimer T. etal. Stressor-specific increase of
vasopressin mRNA in paraventricular hypophysiothrophic neurons // Neurosci. hett.
– 1994. – Vol. 170. – P. 35-38.
Darlington D. N., Barraclough C. A., Gann D.S. Hypotensive hemorrhage elevates
corticotrophin-releasing hormone messenger ribonucleic acid (mRNA) but not
vasopressin mRNA in the rat hypothalamus // Endocrinology – 1992. – Vol. 130. –
P. 1281-1288.
Dringenberg H. C., et al. Electroencephalographic activation by tacrine, deprenyl,
and quipazine:cholinergic vs. non-cholinergic contributions // Eur J. Pharmacol. –
– Vol. 447(1). – Р. 43-50.
Gray J. Tne psychology of fear and stress. – N.Y., Toronto, 1974. – 256 p.
Paxinos G., and Watson C. The Rat Brain inStereotaxic Coordinates. – San Diego,
CA: Academic. – 1986.
Stratakis C. A., Chrousos G. P. Neuroendocrinology of stress: implications for
growth and development // Horm. Res. – 1995. – Vol. 43. – P. 162-167.
Whitnall M. H. Regulation of the hypothalamic corticotrophin-releasing hormone
neurosecretory system // Progr. Neurobid. – 1993. – Vol. 40. – P. 573 – 629.
Zilles K. The Cortex of the Rat. A Stereotaxic Atlas. – Berlin, Germany: Springer. –
