Впливом вихрового імпульсного магнітного поля різних напрямків обертання на електричнуактивність гіпоталамуса щурів
Анотація
Однією з сучасних наукових проблем, що з кожним роком
привертає все більшу увагу багатьох дослідників, є з'ясування
фізіологічних механізмів дії магнітних полів на живі організми.
Вважають, що зі всього різноманіття природних та штучних
магнітних полів найбільш біологічно активними є імпульсні поля[2;
17], а серед них- вихрові магнітні поля, які завдяки обертаючій
компоненті відповідають у фізичному моделюванні трьохмірним
структурам, що підвищує їх вплив на біооб'єкти[24]. Однак
фізіологічні механізми дії імпульсних магнітних полів залишаються
до тепер. Крім того, отримані досить суперечливі дані щодо різної
ефективності дії на живі організми вихрових магнітних полів правого
і лівого напрямків обертання. З'ясування цих питань, особливо за умов
тривалої експозиції біооб'єктів у магнітних полях, представляє
теоретичний інтерес та є важливим з точки зору практичного
використання магнітних полів у дослідженнях і медицині.
Вважають, що одним з фізіологічних механізмів високої
ефективності дії магнітних полів на функції живого організму є їхня
здатність вносити інформацію безпосередньо у головний мозок,
оминаючи органи чуття[1]. При цьому з усіх структур нервової
системи найбільш чутливим до дії зовнішніх електромагнітних полів є
гіпоталамус[23]. Оскільки йому належить роль вищого центру
вегетативної та ендокринної регуляції в організмі, це може слугувати
причиною значних впливів магнітних полів на показники
внутрішнього середовища організму.
Відомо, що нейрони різних відділів гіпоталамуса, отримуючи
інформацію про дію зовнішніх факторів на організм, синтезують набір
гормонів и медіаторів, котрі значно впливають на роботу вегетативної
нервової і ендокринної систем. Однак зміни функціональної
активності нейронів гіпоталамуса за умов дії магнітних полів вивчені
недостатньо, особливо за допомогою фізіологічних методів. В зв’язку
з цим рівень знань про біологічну ефективність магнітних полів є явно
недостатнім, що певною мірою перешкоджає встановленню
механізмів дії цього фізичного фактору на організм ссавців. Тому
представляло інтерес дослідження функціонального стану нейронів
гіпоталамуса шляхом відведення їх фонової електричної активності за
умов дії вихрових імпульсних магнітних полів правого і лівого
напрямків обертання.
Ми вважали, що характеристика впливу магнітного поля на
фізіологічний стан гіпоталамуса не може бути достатньо
цілковитою без аналізу функціонального стану його переднього і
заднього відділів, які мають свої особливості у вегетативній
регуляції організму. Зокрема відомо, що при подразненні структур
передньої зони гіпоталамуса виникають переважно парасимпатичні
(трофотропні) ефекти, а при активації структур, розташованих у
задній зоні гіпоталамуса, – симпатичні(ерготропні) [15]. Вказаним
відділам гіпоталамуса властива також певна специфіка нервових
зв’язків та гормонально-медіаторних механізмів[14]. Однак на
теперішній час залишаються зовсім невідомими особливості впливу
магнітних полів на функціональний стан нейронів переднього та
заднього відділів гіпоталамуса. Подібні дослідження є необхідними як
з точки зору механізмів впливу, так і з точки зору широкого
використання магнітних сигналів в магнітній практиці і гігієнічному
нормуванні.
Враховуючи все вищевикладене, метою нашого дослідження
стало виявлення особливостей функціонального стану передньої та
задньої зон гіпоталамуса за умов тривалої дії вихрових імпульсних
магнітних полів правого і лівого напрямків обертання.
Посилання
Аристархов В.М. Биофизические механизмы действия магнитного поля
(теоретические и экспериментальные исследования). - Автореф. дис… докт.
биол. наук. - М.:
Берлин Ю.В., Бувин Г.М., Белькевич В.
действия импульсных магнитных полей на электропроводные жидкости и
биологические системы/ Реакции биологических систем на магнитные поля. -
М.: Наука, –1978. –С. 39-48.
Ведяев Ф.П., Воробьева Т.М. Модели и механизмы эмоциональных стрессов. –
К.: Здоров’я, 1983. - 136 с.
Гаркави Л.Х., Квакина Е.Б., Уколова М.А. Адаптационные реакции и
резистентность организма. – Ростов на Дону:
университета. – 1990. - 224 с.
Гилинская Н.Ю. Магнитные поля в лечении сосудистых заболеваний мозга/
/Магнитология. – 1991. №1. – С. 13-17.
Гусельников В.
– 424 с.
Дмитриевский
(новое объяснение зрительного феномена, обнаруженного
Фейгенбергом). Препринт М
Дмитриевский
природе как проявление слабых воздействий// Биофизика. – 1992. – Т. 37,
вып.4, – С. 674-680.
Зенков Л.Р. Клиническая электроэнцефалография(с элементами
эпилептологии). – М.: МЕДпрессинформ, 2001. – 368 с.
Котляревская Е.С.
гипоталамической области головного мозга при противоопухолевом действии
магнитных полей: Автореф. дис. … канд. биол. наук. Ростов на Дону, 1974. -
с.
Ляшенко В.П., Мельникова О.З., Горковенко А.В., Лукашов С.М., Чаус Т.Г.
Динаміка характеристик електричної активності трофо- та ерготропної зон
гіпоталамуса щурів у перебігу довготривалого емоційного стресу//
Нейрофизиология. – 2007. – Том39, №1. – С. 69-80.
Малыгина В.
инфранизкой частоты на функциональное состояние симпато-адреналовой
системы//Ученые записки Таврического национального университета. – 2006.
№2 (58). – С. 32-35.
Мартынюк В.С. К вопросу о синхронизирующем действии магнитных полей
инфранизких частот на биологические системы//Биофизика. –1992. –Т.37,
вып.4, – С. 669-674.
Могилевский А. Я., Романов Д.А. Гипоталамус: активация мозга и сенсорные
процессы. – К.: Наук. думка, 1989. - 324 с.
Ноздрачев А.Д., Щербатых Ю.В. Современные способы оценки
функционального состояния автономной(вегетативной) нервной системы//
Физиология человека. –2001. –Т.27, №6, С. 95 – 101.
Патент Пат. 29009 А Украина, 6 А61N2/02., Пристрій для генерування
магнітних полів/ Філіпов Ю.О., Соколовский І.І., Гриценко І.І., Житник М.Я.,
Путилов Ю.Г., Руденко А.І; Заяв.15.01.1993 №3687-XІІ; опубл. 01.06.2000.
Бюл. №5-11.
Пестряев В.А. Некоторые изменения биоэлектрической активности головного
мезга при коротких регулируемых воздействиях импульсных
электромагнитных полей// Биофизика. – 2003. – Т.48, вып.4, – С. 733-739.
Стрелкова Н.
курортологи, физиотерапии и ЛФК. – 1993. – №6. – С. 52-54.
Сидякин В.Г Влияние флуктуаций солнечной активности на биологические
системы//Биофизика. –1992. –Т.37, вып.4, – С. 647-652.
Сидякин В.Г., Сташков А.М. Магнитоиндуцированные реакции в механизмах
радиорезистентности организма//Ученые записки Таврического
национального университета. – 2001. – №7. – С. 46.
Темурьянц Н.А., Владимирский Б.М., Тишкин О.Г. Сверхнизкочастотные
электромагнитные сигналы в биологическом мире. – К.: Наук. думка, 1992. -
с.
Теппермен Дж., Теппермен Х. Физиология обмена веществ и эндокринной
системы. – М.: Мир, –1989.
Холодов Ю.А. Мозг в электромагнитных полях. – М.: Наука– 1982. - 286 с.
Хоменко О.М. Вплив вихрового імпульсного магнітного поля на функції
органів травлення та крові(моделі та механізми) // Автореф. дисс. ...
канд.биол.наук. - Дніпропетровськ, – 2002. – 20 с.
Шеверева В.М., Особенности формирования и обратимости эмоциональных
нарушений у крыс при нейрогенном стрессе// Нейрофизиология. – 2003. – Том
, №2. – С. 147-158.
Bernhard H. Gaese, Joachim Ostwald. Anesthesia changes frequency tuning of
neurons in the rat primary cortex //J. Neurophysiol. - 2001. – Vol. 86, №2. –
P. 1062 – 1066.
Zilles K. The Cortex of the Rat. A Stereotaxis Atlas. – Berlin. Germany: Springer, –
– 132 р.
