Функціональна активність головного мозку дітей дошкільного віку з логоневрозом
Анотація
Аналіз результатів мовленнєвих карток дозволив припустити, що
виявлені особливості електричної активності пов'язані з характером
ускладнень в пренатальному періоді і при народженні, а також
наслідками цих ускладнень, що призводять до порушень розвитку
різноманітних відділів мозку в онтогенезі.
При оцінці функціонального стану структур головного мозку у
всіх дітей виявлені негрубі локальні зміни електричної активності та
легкі загальномозкові зміни з ознаками дисфункції серединних
структур головного мозку.
Під час візуальної оцінки електроенцефалограми у дітей
дошкільного віку з логоневрозом встановлено, що фонова ЕЕГ
представлена поліморфною дизритмією коливань середньої та високої
амплітуди. На ЕЕГ-патерні переважала повільно-хвильова
компонента, частіше тета- діапазону і рідше дельта-діапазону.
Не можна чітко визначити домінуючий ритм, оскільки з
однаковою вираженістю зустрічаються як коливання тета-спектру, так
і коливання в діапазоні альфа. Аналіз ЕЕГ-даних всіх дітей
дошкільного віку показав, що характер альфа-ритму(в основному
дезорганізований або загострений), його частота та амплітуда
знаходяться в межах вікової норми.
При фізіологічних пробах на ЕЕГ у дітей з порушенням темпу і
ритму мовлення реєструвались синхронні групи повільних хвиль, що
розповсюджувались по всьму скальпу і у деяких дітей переходили в
прояв пароксизмальної активністі. Встановлено прояви
пароксизмальної активності на частоті фотостимуляції8-10 Гц, яка
формувалась синхронними групами повільних хвиль, що
розповсюджувались по всьому скальпу. Гіпервентиляція призводила
до домінування низькочастотних ритмів в діапазоні дельта-тета-хвиль,
з появою комплексів«пік-хвиля», «гостра хвиля-повільна хвиля» і до
посилення фонової пароксизмальної активності.
Проведене дослідження дозволяє представити реальну
характеристику мозкових структур дітей дошкільного віку з
логоневрозом і зумовлює подальший пошук нейрогуморальних
механізмів порушення темпо-ритмічних характеристик мовлення.
Посилання
Благосклонова Н.К., Новикова Л.А. Детская клиническая
электроэнцефалография: Руководство для врачей. – М.: Медицина, 1994. – С.
-148.
Гнездицкий В.В. Обратная задача ЭЭГ и клиническая электроэнцефалография.
– Таганрог:
университета, 2000. – 636 с.
Евтушенко С.К., Омельяненко А.А. Клиническая электроэнцефалография у
детей. – Донецк, 2005. – 856 с.
Зенков Л.Р. Клиническая электроэнцефалография(с элементами
эпилептологии). — Таганрог:
Зенков Л. Р., Ронкин М. А. Функциональная диагностика нервных болезней. –
М.: Медицина, 1991. – 640 с.
Кисельников А. А. Мозговые механизмы заикания: психофизиологический и
нейропсихологический анализ// Первая российская конференция по
когнитивной науке. – Казань: КГУ, 2004. – С. 112-113.
Кисельников А. А. Психофизиологические и нейропсихологические
механизмы заикания: Автореф. дис. … канд. психол. наук– М.: МГУ, 2006. –
с.
Лохов М.
логопедия?. – СПб: «ЭЛБ
Шкловский В.М., Лукашевич
Никитина Ю.В., Полякова Е.Б. Патогенетические механизмы заикания. //
Журнал неврологии и психиатрии имени С.С. Корсакова, 2000. – Т. 100. - №4.
- С. 50-53.
Machinskaya R. I., Lukashevich I. P., and Fishman M. N. Dynamics of Brain
Electrical Activity in 5- to 8-Year-Old Normal Children and Children with Learning Difficulties // Human Physiology. – 1997. – Vol. 23. – No. 5. – Р. 517-522.
