Фауна листовійок (lepidoptera, tortricidae) національного природного парку «гомільшанські ліси» (харківська область, україна)

  • В. В. Кавурка Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України

Анотація

Національний природний парк (НПП) «Гомільшанські ліси» був створений указом Президента України № 1047/2004 від 6 вересня 2004 року. Парк розташований у мальовничому куточку Лівобережної України, у долині річок Сіверський Донець та Гомільша, на відстані 45 км на південь від міста Харкова. Загальна площа парку становить 14314,8 га, із яких у постійному користуванні парку знаходиться 3377,3 га (Коробівське лісництво). Площа заповідної зони складає 1022,4 га, зони регульованої рекреації – 1380,3 га, стаціонарної рекреації – 1100,5 га та господарської – 10811,6 га.
Парк було створено з метою збереження, відтворення та раціонального використання типових і унікальних лісостепових природних комплексів долини р. Сіверський Донець.
Згідно з фізико-географічним районуванням територія парку відноситься до Харківської схилово-височинної області Середньоросійської лісостепової провінції Лісостепової зони.
Територія національного парку розташована на обох берегах річки Сіверський Донець, в її середній течії. Більша частина парку – правобережні узвишшя так званого корінного берега, менша територія представлена лівобережними низовинними рівнинами заплави та борової тераси річки. Правобережжя представлено південним язиком відрогів Середньоросійської височини. Територія порізана мережею субширотних гряд пагорбів із округленими обрисами та розсічена ярами, що круто спадають до долини річки. Середні висоти коливаються в межах 170-190 м над рівнем моря, максимальні сягають більше 200 м. В цілому, рельєф правобережної частини території НПП «Гомільшанські ліси» підвищено-рівнинний, згладжено горбистий з сильним пересіченням біля долин річок.
Приблизно на рівні межі південної третини правобережжя височину розтинає долина річки Гомільша, що дала ім’я національному парку. Ширина долини невелика – до 400 м, долина зайнята просторими очеретяними масивами, ділянками чагарникових та вільхових боліт, заболочених луків.
Території в околицях с. Задонецьке притаманний пласкорівнинний тип рельєфу; південніше Коропова Хутора чітко виражена система барханів, іноді до 10 метрів заввишки, особливо біля села Черкаський Бишкин. Даному району властиве розвіювання пісків, позбавлених рослинності, утворення піщаних кучугурів та наносів. Ширина даної тераси складає 2-4 км.
Територія НПП «Гомільшанські ліси» розташована на південній межі Лівобережного Лісостепу та Степу, а тому характеризується значним флористичним багатством. На території парку переважає лісовий тип рослинності. На високому правому березі Сіверського Дінця зростають широколистяні ліси – кленово-ясенево-липові діброви, які є одними з найстаріших на Лівобережній Україні. До наших часів збереглося біля 500 га лісу віком 130-150 років, зустрічаються окремі 200-300-річні дуби. На другій піщаній терасі лівого берега річки переважають соснові бори та субори. Для заплави найбільш характерні заплавні ліси – берестово-кленова діброва, а
також розповсюджені осокірники, вербняки та вільшняки, та заплавні луки. Суходільні луки, степові ділянки, низинні болота та водна рослинність займають у парку невеликі площі.

Посилання

1. Данилевский А.С., Кузнецов В.
Опубліковано
2015-06-18
Номер
Розділ
Статті