Відвідування місця водопою птахами лісових екосистем за різних погодних умов

Анотація

Вода є одним із найважливіших абіотичних факторів, дефіцит
якої має негативні наслідки не лише для кожного організму, але і для
біогеоценозів та орнітоценозів, зокрема. Нестача цього фактору окрім
безпосереднього впливу на організм птаха, спричиняє ще й негативну
дію на успішність розмноження. В Африці та Австралії в посушливі
роки птахи не розмножуються, тому що через нестачу вологи їх
гонади знаходяться в стані спокою. У зв’язку з цим у всіх видів птахів
існують еколого-фізіологічні та поведінкові пристосування, які
певною мірою послаблюють тиск даного фактору. Деякі види птахів
цілком задовольняють потреби організму водою, яка міститься в їжі.
Проте всі види птахів (окрім Passerculus sandurichensis) швидко
втрачають вагу при живленні сухим кормом та за відсутності
альтернативних джерел надходження води до організму гинуть [1].
Для багатьох видів основним способом поповнення втрат води є
відвідування місць водопою. В порівнянні із птахами аридних
біотопів, серед птахів лісових екосистем саме цей спосіб є основним.
Ця відмінність помітна навіть при порівнянні особин одного виду. Так
Parus major, що гніздиться на території оазисів пустелі Каракум
ніколи не відвідує місця водопою, використовуючи альтернативні
джерела поповнення втрат води. В грабовій діброві Канівського
природного заповідника цей вид є одним із найбільш масових на
місцях водопою [1, 3]. Проте якщо значення місць водопою для птахів
аридних біотопів досліджене відносно добре, то цей аспект екології
птахів лісових біотопів майже недосліджений. Зокрема, ще з середини
ХХ ст. і до наших днів дослідники вивчають птахів в оазисах
Середньої Азії, Африки, Австралії та інших посушливих регіонів
планети. Стосовно птахів лісових біотопів, то для території України нам відомі лише одна публікація Ф.І. Страутмана в 1958 р. [5] та одна
В.В. Серебрякова в 1979 р [4].
Завданням наших досліджень було продовжити, розпочату
В.В. Серебряковим, роботу по дослідженю місць водопою для птахів
лісових екосистем. Одним із основних завдань було дослідити
активність прильоту птахів на місця водопою за різних погодних
умов.