Созологічна оцінка вищої водної рослинності східної Галичини
Анотація
Вища водна рослинність (ВВР) є важливим компонентомрослинного покриву. Вона відзначається унікальністю, багатством та
має багатофункціональне значення [3; с. 7].
Рівень забезпеченостї охороною ВВР на території Східної
Галичини низький, оскільки більшість природно-заповідних об’єктів у
регіоні створювались для охорони наземних типів рослинності,
зокрема лісового та степового. Оцінюючи його, можна стверджувати,
що ВВР відзначається середнім ступенем представленості на
прирородно-заповідних територіях (ПЗТ) та низьким рівнем
охопленості охороною цено- та генофонду. Водночас, ВВР є дуже
вразливою, оскільки зазнає не лише спрямованого, постійно
зростаючого антропогенного впливу, а й опосередкованого – від
трансформації екосистем на площах водозборів [3; с. 7]. У зв’язку з
цим важливо встановити реальний стан її охорони, висвітлити
флористичну і ценотичну рідкісність, що дозволить внести пропозиції
щодо підвищення репрезентативності ПЗТ регіону.
Територія Східної Галичини об’єднує Львівську, Івано-
Франківську та більшу частину Тернопільської області (басейн
Дністра). З метою збереження видів рослинного, тваринного світу та
унікальних комплексів живої і неживої природи, в регіоні функціонує
понад 1000 об’єктів природно-заповідного фонду різного рангу
загальною площею близько 425,8 тис га (табл. 1). В тому числі, 3
природних заповідники, 6 національних природних парків та 33
заповідники загальнодержавного значення. В цілому, ПЗТ займають
невеликий відсоток території, однак дещо вищий, ніж в цілому по
Україні (4,07 %). Найбільший він (14 %) в Івано-Франківській області,
що зумовлено наявністю гірських територій. Найнижчий у Львівській
області (5,2 %) [11, 12, 18].
Посилання
1. Андрієнко Т.Л., Ткаченко В.С., Онищенко В.А. Судинні рослини Червоної
книги України та Європейського червоного списку в заповідниках України //
Укр ботан. журн. – 1998. – 55, № 3. – С. 311-315.
2. Макрофиты – индикаторы изменений природной среды / Д.В. Дубына, С.
Гейны, З. Гроудова и др. – К.: Наук. думка, 1993. – 434 с.
3. Дубина Д.В. Вища водна рослинність / Відп. ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко //
Рослинність України. – К.: Фітосоціоцентр, 2006. – 412 с.
4. Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные,
нуждающиеся в охране растительные сообщества / Под общ. ред. Шеляга-
Сосонко Ю.Р. – К: Наук. думка, 1987. – 216 с.
5. Зеленчук А.Т. Iнвентаризацiйний список судинних рослин Львiвської областi //
Вiсник Львiв. ун-ту. Сер. бiол. – Вип. 21. – 1991. – С. 16-33.
6. Кагало О.О., Сичак Н.М. Рідкісні, зникаючі та інші види судинних рослин
Львівської області (Україна), які потребують охорони // Наукові основи
збереження біотичної різноманітності. – Львів: Ліга-Прес, 2003. – Вип.4. – С.
47-58.
7. Каталог раритетного біорізноманіття заповідників і національних природних
парків України. Фітогенетичний фонд, мікогенетичний фонд, фітоценотичний
фонд / Під наук. ред. С.Ю. Поповича. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – 276 с.
8. Кузярін О.Т. Раритетні рослини та фітоценози заплав Західного Бугу // Наук.
зап. держ. природозн. музею. – 2001. – 16. – С. 87-102.
9. Онищенко В.А., Андрієнко Т.Л., Остапко В.М., Попович С.Ю. та ін.
Представленість раритетних видів судинних рослин у національних природних
парках України // Укр. ботан. журн. – 2002. – 59, № 4. – С. 476-485.
10. Печенюк Е.В. Критерии отбора гидрофитов заслуживающих охраны //
Четвертая Всерос. конф. по водн. раст.: Тез. докл. – Борок, 1995. – С. 67-69.
11. Приходько М.М. Природничо-географічні засади формування екомережі
Івано-Франківської області. Монографія. – Івано-Франківськ, 2008. – 191 с.
12. Приходько М.М., Абрамюк І.М., Бойчук І.І. та ін. Природно-заповідні
території та об’єкти Івано-Франківської області. – Івано-Франківськ, 2000. –
272 с.
13. Раритетний фітогенофонд західних регіонів України (созологічна оцінка й
наукові засади охорони) / С.М. Стойко, П.Т. Ященко, О.О. Кагало та ін. –
Львів: Ліга-Прес, 2004. – 232 с.
14. Сорока М.І. Рідкісні рослинні угруповання Українського Розточчя // Роль
природно-заповідних територій Зах. Поділля та Юри Ойцовської у збереженні
біологічного та ландшафтного різноманіття: Зб. наук. праць. – Гримайлів-
Тернопіль: Лілея, 2003. – С. 87–94.
15. Стойко С.М., Мілкіна Л.І., Ященко П.Т., Кагало О.О., Тасєнкевич Л.О.
Раритетні фітоценози західних регіонів України. – Львів: Поллі, 1998. – 190 с.
16. Устименко П.М., Шеляг-Сосонко Ю.Р., Вакаренко Л.П. Раритетний
фітогенофонд України. – К.: Фітосоціоцентр, 2007. – 268 с.
17. Червона книга України. Рослинний світ. – К.: УЕ, 1996. – 608 с.
18. Черняк В.М., Синиця Г.Б. Рідкісні та зникаючі рослини Тернопільщини з
Червоної книги України. – Тернопіль: Навчальна книга. – Богдан, 2008. – 224
с.
книги України та Європейського червоного списку в заповідниках України //
Укр ботан. журн. – 1998. – 55, № 3. – С. 311-315.
2. Макрофиты – индикаторы изменений природной среды / Д.В. Дубына, С.
Гейны, З. Гроудова и др. – К.: Наук. думка, 1993. – 434 с.
3. Дубина Д.В. Вища водна рослинність / Відп. ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко //
Рослинність України. – К.: Фітосоціоцентр, 2006. – 412 с.
4. Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные,
нуждающиеся в охране растительные сообщества / Под общ. ред. Шеляга-
Сосонко Ю.Р. – К: Наук. думка, 1987. – 216 с.
5. Зеленчук А.Т. Iнвентаризацiйний список судинних рослин Львiвської областi //
Вiсник Львiв. ун-ту. Сер. бiол. – Вип. 21. – 1991. – С. 16-33.
6. Кагало О.О., Сичак Н.М. Рідкісні, зникаючі та інші види судинних рослин
Львівської області (Україна), які потребують охорони // Наукові основи
збереження біотичної різноманітності. – Львів: Ліга-Прес, 2003. – Вип.4. – С.
47-58.
7. Каталог раритетного біорізноманіття заповідників і національних природних
парків України. Фітогенетичний фонд, мікогенетичний фонд, фітоценотичний
фонд / Під наук. ред. С.Ю. Поповича. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – 276 с.
8. Кузярін О.Т. Раритетні рослини та фітоценози заплав Західного Бугу // Наук.
зап. держ. природозн. музею. – 2001. – 16. – С. 87-102.
9. Онищенко В.А., Андрієнко Т.Л., Остапко В.М., Попович С.Ю. та ін.
Представленість раритетних видів судинних рослин у національних природних
парках України // Укр. ботан. журн. – 2002. – 59, № 4. – С. 476-485.
10. Печенюк Е.В. Критерии отбора гидрофитов заслуживающих охраны //
Четвертая Всерос. конф. по водн. раст.: Тез. докл. – Борок, 1995. – С. 67-69.
11. Приходько М.М. Природничо-географічні засади формування екомережі
Івано-Франківської області. Монографія. – Івано-Франківськ, 2008. – 191 с.
12. Приходько М.М., Абрамюк І.М., Бойчук І.І. та ін. Природно-заповідні
території та об’єкти Івано-Франківської області. – Івано-Франківськ, 2000. –
272 с.
13. Раритетний фітогенофонд західних регіонів України (созологічна оцінка й
наукові засади охорони) / С.М. Стойко, П.Т. Ященко, О.О. Кагало та ін. –
Львів: Ліга-Прес, 2004. – 232 с.
14. Сорока М.І. Рідкісні рослинні угруповання Українського Розточчя // Роль
природно-заповідних територій Зах. Поділля та Юри Ойцовської у збереженні
біологічного та ландшафтного різноманіття: Зб. наук. праць. – Гримайлів-
Тернопіль: Лілея, 2003. – С. 87–94.
15. Стойко С.М., Мілкіна Л.І., Ященко П.Т., Кагало О.О., Тасєнкевич Л.О.
Раритетні фітоценози західних регіонів України. – Львів: Поллі, 1998. – 190 с.
16. Устименко П.М., Шеляг-Сосонко Ю.Р., Вакаренко Л.П. Раритетний
фітогенофонд України. – К.: Фітосоціоцентр, 2007. – 268 с.
17. Червона книга України. Рослинний світ. – К.: УЕ, 1996. – 608 с.
18. Черняк В.М., Синиця Г.Б. Рідкісні та зникаючі рослини Тернопільщини з
Червоної книги України. – Тернопіль: Навчальна книга. – Богдан, 2008. – 224
с.