ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ СТЕПОВОЇ ГАДЮКИ VIPERA RENARDI НА ПІВДНІ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ

Селюніна З. В., Маркауцан О. Є., Дубов С. В.

Анотація

Степова гадюка (Vipera renardi (=ursinii) Christoph, 1861) – фоновий вид змій степової зони півдня лівобережної України, фігурант Червоної книги України, охороняється за Бернською конвенцією, за Червоною книгою МСОП цей вид має статус уразливого виду (eng. Vulnerable species, VU), який присвоюється видам, що знаходяться під загрозою стати вимираючими. Через антропогенну трансформацію: оранку, залісення, зрошувального
землеробства, пожеж, синантропізацію, тощо, в причорноморського степу, на Нижньодніпровських аренах степова гадюка зникає. Цей вид був збережений на природоохоронних територіях регіону, та на мало трансформованих ділянках приморського та піщаного степу. До регіону дослідження входять лісостепові ділянки Чорноморського біосферного заповідника (ЧБЗ) та територія Національного природного парку «Білобережжя Святослава» (НПП БС) на Кінбурнському півострові, причорноморські ділянки й острови Тендрівської і Ягорлицької заток, що входять до складу ЧБЗ. Динаміка чисельності степової гадюки залежить й від абіотичних факторів. В більш вологі роки та наступні 1-2 роки кількість гадюк в регіоні зменшується. В засушливі роки чисельність степової гадюки збільшується. В останні 20 років за результатами багаторічного моніторингу, динаміка чисельності степової гадюки має від’ємний тренд як в причорноморському степу, так й на аренах Нижнього Дніпра. Циклічність динаміки степової гадюки в нашому регіоні становить 3-5 років, найбільша амплітуда 1,4 одиниці, максимальні значення відносної чисельності за останні 20 років зменшилися від 1,5 до 0,4 ос./км, мінімальні - від 0,3 до 0,1 ос./км. Для збереження популяції цього виду на півдні лівобережної України необхідно збільшити площі з обмеженим природокористуванням, а саме з забороною оранки, недопущенням надмірного випасу і експлуатації родовищ піску. Крім того, потрібне посилення екологічної освіти і пропаганди серед місцевого населення про необхідність збереження степової гадюки в природних умовах і нівелювання гіпертрофованої думки про небезпеку цієї змії. Збереженню цього виду сприяє розгалужена мережа
природоохоронних територій регіону: заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, заказників, заповідних урочищ, тощо.