НОВІ ВІДОМОСТІ ПРО ВИДОВИЙ СКЛАД ТА БІОТОПІЧНИЙ РОЗПОДІЛ ПАВУКІВ (ARANEAE) НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «ДЖАРИЛГАЦЬКИЙ»
Анотація
Інвентаризація фауни та вивчення просторового розподілу видів є обов’язковим етапом розробки ефективного менеджменту природоохоронних територій. За результатами досліджень у НПП «Джарилгацький» у липні-серпні 2019 року, інвентаризаційні списки фауни парку було доповнено 27 видами павуків, зібраних на поверхні ґрунту. Наразі у фауні парку відомо 47 видів павуків із 10 родин. За кількістю видів домінуючою родиною є Lycosidae (19%). Один вид, Attulus ammophilus (Thorell, 1875), вказується вперше для Херсонської області. Окрім того, було проведено вивчення розподілення видів павуків ґрунтового ярусу за біотопами (Д1.8 - Антропогенні широколистяні ліси, умовно «дерева»; П1.5 – Чагарникові угруповання приморських дюн, умовно «чагарники»; Т6.3.1 – Вологі еугалофітні трав’яні біотопи на надмірно засолених субстратах, умовно «солончаки»; Т6.1 – Засолені степи, умовно «степ»; Т6.3.2 – Вологі еугалофітні трав’яні біотопи на помірно засолених субстратах, умовно «болото»). Видове багатство павуків у різних біотопах суттєво відрізнялося: болота – 18 видів, солончаки – 14, степ – 5, дерева – 4, чагарники – 2. Чисельність павуків також була вищою на болотах і солончаках. На острові вона становила 12,5-12,7 екз./100 пастко-діб на солончаку та болоті, i 3,6-5,4 екземпляри в степу та чагарниках. На материковій частині парку болото вирізнялося особливо високою чисельність павуків – 170 екз./100 пастко-діб. Індекси альфа-різноманіття павуків НПП «Джарилгацький» мали найбільші значення на болотах, а найменші – у штучних насадженнях. Низький рівень видового різноманіття павуків у деревних насадженнях та чагарниках, може бути пов’язаний із тим, що ці біотопи не є природними на досліджуваній території. Високе бета-різноманіття павуків (індекс Уіттекера = 3,91) вказує на значну відмінність їхніх угруповань у п’ятьох обстежених біотопах. Крім того, розподіл та домінування видів у різних біотопах НПП «Джарилгацький» відрізняються від таких у Чорноморському біосферному заповіднику. Це свідчить про локальні особливості формування угруповань наземних безхребетних та доцільність охорони території парку для підтримки регіонального біорізноманіття.
Посилання
2. Ардамацкая ТБ, Билинская ОС, Бойко МФ, Гелюта ВП, Давидок ВП, Дубына ДВ и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения: сб. статей. Вестн. зоологии. Киев: инст. зоол. им. И.И. Шмальгаузена; 2000;240 с.
3. Давидов ОВ, Котовський ІМ, Роскос НА, Зінченко МО. Особливості еволюції вздовжберегової літодинамічної системи «Тендра-Джарилгач» в умовах антропогенного перетворення. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2018;9:105-14.
4. Дубина ДВ, Дзюба ТП, Ємельянова СМ. НПП Джарилгацький. Фіторізноманіття заповідників і національних природних парків України. Ч.2. Національні природні парки. Київ: Фітосоціоцентр.2012;330-9 с.
5. Іосипчук АМ. Дослідження аранеофауни Національного природного парку «Джарилгацький». Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова». 2019;12:254-8.
6. Іосипчук АМ. Попередні дані щодо дослідження аранеофауни Національного природного парку «Джарилгацький». Біологічні дослідження – 2019. Житомир: «Полісся». 2019;99-101.
7. Шапошнікова АО. Оселища острова Джарилгач (НПП «Джарилгацький, Херсонська обл., Україна). В: Мат. семінару Мережа НАТУРА 2000 як іноваційна система охорони рідкісних видів та біотопів в Україні [Інтернет]; 2017 Лют 15; Київ. Київ: LAT&K; 2017 [цитовано 2020 Черв 10]; с. 169-73. Доступно: https://cutt.ly/0p7tCNq
8. Шапошнiкова АО. Сучасний стан і актуальні напрямки досліджень рослинності національного природного парку «Джарилгацький». Чорноморський ботанічний журнал [Інтернет]. 2017 Лист [цитовано 2020 Черв 10];13(2):239-51. Доступно: http://cb-journal.net/wp-content/uploads/2018/07/12.pdf. DOI: 10.14255/2308-9628/17.132/10
9. Иванов АВ. Пауки, их строение, образ жизни и значение для человека. Ленинград: Изд-во Ленинградского ун-та; 1965. 304 с.
10. Blaum N, Seymour C, Rossmanith E, Schwager M, Jeltsch F. Changes in arthropod diversity along a land use driven gradient of shrub cover in savanna rangelands: identification of suitable indicators. Biodiv. Conserv. 2009;18(5):1187-99. DOI: 10.1007/s10531-008-9498-x
11. Pereleshina VI. Beitrag zur Kennthis der Spinenfauna von Askania Nova. Trav. Mus. Zool. Acad. Sc. Ukraine. 1927;3:53-6.
12. Polchaninova N.Yu., Prokopenko E.V. Catalogue of the spiders (Arachnida, Aranei) of Left-Bank Ukraine. Arthropoda Selecta. Supplement No 2. Moscow: KMK Scientific Press; 2013. 268 p.
13. Polchaninova N, Savchenko G, Ronkin V, Drogvalenko A, Putchkov A. Summer fire in steppe habitats: long-term effects on vegetation and autumnal assemblages of cursorial arthropods. Hacquetia [Internet]. 2019 July [cited 2020 June 14];18(2):213-31. Available from: https://cutt.ly/lp7yhNe. DOI: 10.2478/hacq-2019-0006
14. Тыщенко ВП. Определитель пауков европейской части СССР. Ленинград: Наука; 1971. 281 с.
15. Марусик ЮМ, Ковблюк НМ. Пауки Сибири и Дальнего Востока России. Москва: Товарищество научных изданий КМК; 2011. 344 с.
16. Roberts JM. The Spiders of Great Britain and Ireland, Compact Edition. Colchester: Harley Books; 1993. 229 р.
17. Nentwig W, Blick T, Gloor D, Hänggi A, Kropf C. Spiders of Europe [Internet]. 2020 [updated 2020 June; cited 2020 June 14]. Available from: https://araneae.nmbe.ch. DOI: 10.24436/1
18. Мэгарран Э. Экологическое разнообразие и его измерение. М.: Мир. 1992. 161 с.
19. Hammer Ø. Paleontological Statistics, Version 3.25 [Internet]. Oslo: University of Oslo; 2019 [cited 2020 June 14]. 275 p. Available from: https://folk.uio.no/ohammer/past/ past3manual.pdf
20. Куземко АА, Дідух ЯП, Онищенко ВА, Шеффер Я, редактори. Національний каталог біотопів України. Київ: ФОП Клименко Ю.Я.; 2018. 442 с.
21. Полчанинова НЮ. Аннотированный список пауков (Araneae) Черноморского биосферного заповедника (Украина). Природничий альманах. Біологічні науки. Херсон: ПАТ “Херсонська міська друкарня”. 2012;(18):85-108 с.