Современное распространение, морфологическая изменчивость и диагностика широкопалого рака ASTACUS ASTACUS (LINNAEUS, 1758) (DECAPODA: ASTACIDAE) в Украине
Анотація
Ключевые слова: широкопалый рак, Astacus astacus, географическое распространение, аллозимы, морфометрия.Посилання
1. Безусий О.Л. Нові дані про поширення Astacus astacus та інших річкових
раків в Україні // Вестник зоол. – 2000. – N. 14. – С. 34–36.
2. Бирштейн Я.А., Виноградов Л.Г. Пресноводные Decapoda СССР и их
географическое распространение // Зоол. журн. – 1934. – Т. 13. – Вып. 1. – С. 39–
70.
3. Бродський С.Я. Речные раки (Crustacea, Astacidae) Советского Союза.
Сообщение 3. Распространение речных раков рода Astacus, Cambaroides и
Austropotamobius // Вестник зоол. – 1974. – N. 6. – С. 48–54.
4. Довгаль І.В. Широкопалий рак Astacus astacus (Linnaeus, 1758) // Червона
книга України. Тваринний світ. – К.: Глобалконсалтинг, 2009. – С. 42.
5. Цукерзис Я.М. Биология широкопалого рака. – Вильнюс: Минтис, 1970. –
204 с.
6. Agerberg A. Genetic variation in three species of freshwater crayfishes: Astacus
astacus L., Astacuys leptodactylus Aesch. and Pacifastacus leniusculus (Dana) revealed
by isozyme electrophoresis // Hereditas. – 1990. – V. 113. – P. 101–108.
7. Atlas of Crayfish in Europe / Souty-Grosset C., Holdich D.M., Noёl P.Y.,
Reynolds J.D., Hafner P. (Eds.). – Paris: Muséum national d’Histoire naturelle
(Patrimoines naturels). – 2006. – 64 p.
8. Attard J., Pasteur N. Variabilite et differenciation genetiques chez cing especes
d’ecrevisses Astacidae // Biochem. Syst. Ecol. – 1984. – V. 12, N. 1. – P. 108–117.
9. Peacock F. C., Bunting S. L., Queen K. G. Serum protein electrophoresis in
acrilamyde gel: patterns from normal human subjects // Science. – 1965. – V. 147. – P.
1451–1455.
10. Sint D., Dalla Via J., Füreder L. Phenotypical characterization of indigenous
freshwater crayfish populations // J. Zool. – 2007. – V. 273. Is. 2. – P. 210–219.
11. Westman K., Savolainen R., Julkumen M. Replacement of the native crayfish
Astacus astacus by the introduced species Pacifastacus leniusculus in a small, enclosed
Finish lake: a 30-year study // Ecography. – 2002. – V. 25 – P. 53–73.
раків в Україні // Вестник зоол. – 2000. – N. 14. – С. 34–36.
2. Бирштейн Я.А., Виноградов Л.Г. Пресноводные Decapoda СССР и их
географическое распространение // Зоол. журн. – 1934. – Т. 13. – Вып. 1. – С. 39–
70.
3. Бродський С.Я. Речные раки (Crustacea, Astacidae) Советского Союза.
Сообщение 3. Распространение речных раков рода Astacus, Cambaroides и
Austropotamobius // Вестник зоол. – 1974. – N. 6. – С. 48–54.
4. Довгаль І.В. Широкопалий рак Astacus astacus (Linnaeus, 1758) // Червона
книга України. Тваринний світ. – К.: Глобалконсалтинг, 2009. – С. 42.
5. Цукерзис Я.М. Биология широкопалого рака. – Вильнюс: Минтис, 1970. –
204 с.
6. Agerberg A. Genetic variation in three species of freshwater crayfishes: Astacus
astacus L., Astacuys leptodactylus Aesch. and Pacifastacus leniusculus (Dana) revealed
by isozyme electrophoresis // Hereditas. – 1990. – V. 113. – P. 101–108.
7. Atlas of Crayfish in Europe / Souty-Grosset C., Holdich D.M., Noёl P.Y.,
Reynolds J.D., Hafner P. (Eds.). – Paris: Muséum national d’Histoire naturelle
(Patrimoines naturels). – 2006. – 64 p.
8. Attard J., Pasteur N. Variabilite et differenciation genetiques chez cing especes
d’ecrevisses Astacidae // Biochem. Syst. Ecol. – 1984. – V. 12, N. 1. – P. 108–117.
9. Peacock F. C., Bunting S. L., Queen K. G. Serum protein electrophoresis in
acrilamyde gel: patterns from normal human subjects // Science. – 1965. – V. 147. – P.
1451–1455.
10. Sint D., Dalla Via J., Füreder L. Phenotypical characterization of indigenous
freshwater crayfish populations // J. Zool. – 2007. – V. 273. Is. 2. – P. 210–219.
11. Westman K., Savolainen R., Julkumen M. Replacement of the native crayfish
Astacus astacus by the introduced species Pacifastacus leniusculus in a small, enclosed
Finish lake: a 30-year study // Ecography. – 2002. – V. 25 – P. 53–73.