БІОМОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕНДРОФЛОРИ НПП «НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ»

  • Н.Р. Павлова
  • В.М. Дзеркаль
  • А.А. Пономарьова
Ключові слова: флора, дерево, класифікація, життєва форма, кущ

Анотація

З метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та обєктів дельти річки Дніпро як одного з найцінніших природних заплавно-літоральних комплексів у Європі, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність, забезпечення збереження водно-болотного угіддя міжнародного значення «Дельта р. Дніпро» створено Національний природний парк «Нижньодніпровський» (Указ президента України від 24 листопада 2015 року № 657/2015).

Флора вищих судинних рослин Парку попередньо складає 820 видів, з них 40 видів (4,9 % від загальної кількості) – деревні рослини. Провідні родини дендрофлори Парку – Rosaceae Juss. (14 видів), Salicaceae Mirb. (7 видів), Aceraceae Juss. (3 види).

Біоморфологічну характеристику видів деревних рослин у флорі національного природнього парку «Нижньодніпровський» проведено за класифікаціями: 1) система життєвих форм рослин К. Раункієра; 2) еколого-морфологічна класифікація життєвих форм І. Г. Сєрєбрякова; 3) архітектурні моделі Ф. Аллє, Р. Ольдемана і П. Томлінсона; 4)класифікація життєвих форм рослин помірної зони, яка враховує вегетативне розмноження О. В. Смирнової, Л. Б. Заугольнової.

Аналіз типів біоморф за класифікацією К. Раункієра показав, що переважна більшість видів дендрофлори належить до фанерофітів, серед них, в залежності від висоти рослини, виділяють різні групи  – мегафанерофіти (наприклад, Populus tremula), мезофанерофіти (Salix alba), мікрофанерофіти (Amorpha fruticosa), нанофанерофіти (Amygdalus nana) та хамефіти (Ephedra distachia).

За еколого-морфологічною класифікацією життєвих форм І. Г. Сєрєбрякова у флорі Парку домінують дерева лісостепового типу та дерева лісового типу. Дерева, які відносяться до однієї життєвої форми, часто відрізняються принципами наростання та формування крони, галуженням, загальним габітусом, що загалом розглядається як архітектурна модель конкретного виду. За класифікацією архітектурних моделей Ф. Аллє, Р. Ольдемана і П. Томлінсона у флорі Парку виділено п’ять моделей, серед яких, значне представництво мають види, що формуються за моделлю Томлінсона, менше представництво мають  види, що формуються за моделями Манжено та Шампанії.

Посилання

1. Дубина Д.В. Рослинність і флористичні особливості заказника «Бакайський» (Херсонська область).Український ботанічний журнал.1985; 42 (3):77–83.
2. Дубина Д. В. Рослинність території запроектованого Нижньодніпровського природного національного парку. Український ботанічний журнал. 1986; 43 (1): 80–87.
3. Дубына Д.В., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Плавни Причорноморья. 1989; Київ, Наук. думка: 272.
4. Жукінський В.М., Клоков В.М. Про організацію Нижньодніпровського біосферного заповідника. А.Н. УССР. 1987 (1): 84–92.
5. Зозулин Г.М. Схема основних направлений и путей эволюции жизненных форм семенных растений. Бот. Журн. 1968 2 (63): 223–233.
6. Зозулин Г.М. Аспекты учения о жизненных формах растений в биосферном плане. Проблемы екологической морфологии растений. 1976 (Х1): 45–54.
7. Зеров К.К. Прибережна та водна рослинність пониззя Дніпра. В кн. Пониззя Дніпра, його біологічні, та гідробіологічні особливості. 1958. Київ, АН УРСР.: 35–60
8. Казакевич Л. И. Материалы к биологии растений Юго-Востока России. 1.Главнейшие типы вегетативного возобновления и размножения трав. Многолетников. 1921; Саратов, Изв. Сарат. обл. с/х опытн. станции; (3): 19.
9. Любарский Е. Л. Экология вегетативного размножения высших растений. Казань, Изд.Казанского университета. 1967: 163.
10. Мойсієнко І. І. Созофіти у флорі заплави Нижнього Дніпра. Чорноморськ. бот. ж.2009 (5): 108–123.
11. Бойко М. Ф., Дубина Д. В., Мойсіенко І. І., Роман Є. Г., Ходосовцев О. Є.,Підгайний М .М. Наукова характеристика запроектованого Нижньодніпровського Національного природного парку. Херсон, 1994:11.
12. Пачоский И. К. Описание растительности Херсонской губернии. 11. Плавни, пески солончаки. Сорные растения. Херсон, Естеств.-ист. музей. 1927: 228.
13. Прозоровский А. В. О биологических типах растений пустыни. Бот. журн. , т. 21, вып. 5, 1936.
14. Работнов Т. А. Некоторые вопросы изучения ценотических популяцій. Бюл. МОИП. Отд. биол. 74 (1): 141–149.
15. Серебряков И. Г. Морфология вегетативних органов высших растений. Москва,: Советская наука. 1952: 391.
16. Серебряков И. Г. Биолого-морфологический и филогенетический анализ жизненных форм покрытосеменных растений. Ученые записки МГПИ им. В.П. Потемкина. 1954: 21-89.
17. Серебряков И. Г. Основные направления жизненных форм у покрытосеменных растений. Бюл. МОИП. Отд. биол., 1955 (60) 3: 71–91.
18. Серебряков И. Г. Экологическая морфология растений. Моска, Высшая школа, 1962: 378.
19. Серебрякова Т. И. Учение о жизненных формах растений. Итоги науки и техники Сер. ботаника Москва, ВИНИТИ. 1972 (1): 84–168.
20. Серебрякова Т. И. Еще раз о понятии «жизненная форма» у растений. Бюл. МОИП. Отд. биол. 1980 (85): 75–89.
21. Серебрякова Т. И, О некоторых модусах морфологической эволюции цветковых растений. Общая биология. 1983; 44 (5): 579–593.
22. Смирнова О. В., Заугольнова Л. Б. Критерии выделения возрастных состояний и особенности хода онтогенеза у растений различных биоморф. Ценопопуляции растений. Москва, 1976: 13–43.
23. Шалыт М. С. Система жизненных форм степных растений «Уч. зап. Тадж. Гос. универс», 1955; 6 (1): 47–55.
24. Юрцев Б. А. Жизненные формы: один из узловых объектов ботаники. Проблемы экологической морфологии растений. Москва, 1976. Х11: 9–44.
25. Corner E. S. The Durian Theorie of the origin of the modern tree. «Ann. Bot.», 1949, X111 (52): 367–414.
26. De Candolle A. P. Regni vegetabilis systema naturalis. Parilis.1818: 116.
27. Drude O., Die systematische und geographische Anordrung der Phanerogamem. Schenk. Handbuch der Botanik. Breslau. 1887: 111.
28. Du Rietz G. E. Life-forms of terrestrial flovering plants. Uppsala. Eames A. 1910. On the origin of the ray in Guercus. 1931: 49.
29. Hagerup O., Etudes des types Biologiques de Raunkiaer dans la flore autour Timbouctou. « Kgl Dansk. Vidensk. Selsk. Bid.Medd.» 1930. 9, 4.
30. Halle F,Oldeman R. Essai sur l'architecture et la dynamigue de croissance des arbres tropicaux / Paris: Mason. 1970: 178.
31. Halle F., Oldeman R., Tomlinson P. Tropical trees and forests: an architectural analysis // new. York ets.: Springer. 1978: 442.
32. Hult R. Forsok till analitisk behandling af vaxtformationerna. « Meddel. Af sok. Pro Fauna et Flora fennica», 1881: 8.
33. Irmisch Th. Zur Morphologie der monocotylischen Knollen-und Zwiebelgewachse. Berlin, 1850.
34. Lincola K. Zur Kennutnis der Unkrauter und Ruderalpflanzen in der Gegend von Helsingfors. «Soc. Zoolog. Botan. Fenn. Vanamo». 1922, 7 (1).
35. Massart I. Essal de geographie botanigue des districts fittoriets et alluvfaux de la Belgique. Rec. de J'Instit. Bot. Leo Errerе. 7. Bruxellies. 1908.
36. Scottsberg C., Studien uber die Vegetation der Juan Fernandez Inseln. Botan Erhebn. , 1914. 9 (1): 51.
37. Raunkiaer C. The life forms of plants and statistical plant geography. Oxford: At the Clarendon Press. 1934: 632.
38. Raunkiaer C. Planterigets lifformes of deres betydning for geographien. Ijobenhavn. 1907: 132.
Опубліковано
2021-06-30
Сторінки
84-96
Номер
Розділ
Статті