СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МАКРОЗООБЕНТОСУ ОЗЕРА ЗАКІТНЕ

  • Т.Л. Алексенко
  • І.В. Шевченко
Ключові слова: макробезхребетні, таксономічна структура, трофічна структура, угруповання, продукція, раціон, енергетичний баланс

Анотація

Вперше проведено систематичні дослідження структурно-функціональних властивостей макрозообентосу озера Закітне. Наведено таксономічний список макробезхребетних з їх зоогеографічною характеристикою. За результатами досліджень виявлено та описано 3 типи угруповань донних безхребетних, з яких найбільше поширення отримали олігохетно-хірономідні комплекси. Лише два види виявилися спільними для всіх знайдених угруповань: Einfeldia longipes і Glyptotendipes glaucus (родина Chironomidae). Розраховані біотичні індекси свідчать про достатньо високий ступень використання існуючих біотопів макробезхребетними, а також про переважання видів, що характерні для α-β-мезосапробної зони.

Показана різноманітність способів і механізмів живлення донних безхребетних. У трофічній структурі угруповань за переважаючим способом живлення було виділено збирачів, збирачів-шкребачів, седиментаторів, фільтраторів, подрібнювачів, хижаків, а також макробезхребетних із невизначеним типом живлення. Кількість видів, а також їх представленість у трофічних групах в різні роки була неоднакова, але на 54–73% це були мирні форми.

За отриманими даними було розраховано складові енергетичного балансу за макробезхребетними. Вказано на активну участь у продукуванні органічної речовини личинок родини Chironomidae, яким належить від 29 до 62% від сумарної продукції мирних і хижих форм. В окремі роки в продукування активно включалися одноденки та молюски. Найбільший потік енергії проходив через комах (Ephemeroptera, Trichoptera) і п’явок. Звернуто увагу на роль хижаків, які можуть суттєво знижувати продукцію угруповань. Висока продукція і раціон хижаків не дозволяють нехтувати ними при розрахунку продукції всього ценозу.

Підраховано, що в середньому за вегетаційний період сумарна продукція мирних і хижих донних безхребетних дорівнювала 77,89 кДж/м2, а раціон хижаків складав 61,80 кДж/м2.

Посилання

1. Алимов АФ, Богатов ВВ, Голубков СМ. Продукционная гидробиология. Санкт-Петербург: Наука, 2013. 339 с.
2. Арнольди ЛВ. Материал по количественному изучению зообентоса Черного моря. Каркинитский залив. Труды Севастопольской биологической станции. 1949. 7: 127-192.
3. Монаков АВ. Питание пресноводных беспозвоночных. Москва: Институт проблем экологии и эволюции РАН, 1998. 318 с.
4. Мороз ТГ. Макрозообентос лиманов и низовьев рек Северо-Западного Причерноморья. Київ: Наукова думка; 1993. 188 с.
5. Оксиюк ОП, Зимбалевская ЛН, Протасов АА, Плигин ЮВ, Ляшенко АВ. Оценка состояния водных объектов Украины по гидробиологическим показателям. Бентос, перифитон, зоофитос. Гидробиологический журнал. 1994, 30 (4): 31-35.
6. Олексив ИТ. Показатели качества природных вод с экологических позиций. Львов: Світ; 1992. 232 с.
7. Орлова-Гудім КС, Шевченко ІВ. Досвід використання гідробіологічних методів для моніторингових досліджень об’єктів природно-заповідного фонду. В: Моніторинг та охорона біорізноманіття в Україні: Тваринний світ. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Моніторинг та охорона біорізноманіття в Україні»; 2020 Бер. 27; Київ. Чернівці: Друк Арт, 2020. C. 158-162.
8. Романенко ВД, редактор. Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод. Київ: ЛОГОС; 2006. 408 с.
9. Тимченко ВМ. Экологическая гидрология водоемов Украины. Киев: Наукова думка; 2006. 383 с.
10. Шевченко ІВ. Фауна Chironomidae (Insecta, Diptera) пониззя Дніпра. Частина 1: підродина Tanypodinae. Природничий альманах. 2020, 29: 73-87. DOI: 10.32999/ksu2524-0838/2020-29-8
11. Рantle R, Buck H. Die biologische Überwachung der Gewisser und die arstellung der Ergebnisse. Gas-und Wasserfach. 1955; 96 (18): 604–618.
12. Sladecek V. System of water quality from the biological point of view. Ergebnisse Limnologie; 1973. 218 p
Опубліковано
2021-06-30
Сторінки
7-14
Номер
Розділ
Статті