PHYSOCARPUS OPULIFOLIUS (L.) MAXIM. (ROSACEAE) НА ЛІВОБЕРЕЖЖІ УКРАЇНИ: ПОШИРЕННЯ ТА ЕКОЛОГО- ЦЕНОТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Анотація
У статті узагальнено дані щодо поширення чужорідного виду Physocarpus opulifolius (L.) Maxim. на території Лівобережної України. Встановлено, що у цьому регіоні вид часто культивується і дичавіє. Автор виявив 29 осередків Physocarpus opulifolius у зоні Полісся та Лісостепу (три – у межах міста Києва, 12 – у Київській області, десять – у Полтавській, по два – у Сумській та Черкаській, одне – у Чернігівській). У Харківській, Дніпропетровській та Донецькій області, а також загалом у степовій зоні у здичавілому стані вид не був знайдений. Автор наводить перелік усіх відомих локалітетів Physocarpus opulifolius (за винятком культурних місць поширення) на Лівобережжі України, доповнюючи власні знахідки даними з літературних джерел. На підставі аналізу геоботанічних описів, виконаних у місцях поширення виду, встановлено, що Physocarpus opulifolius зрідка трапляється як супутній вид в угрупованнях асоціацій Salicetum capreae Schreier 1955 (союз Sambuco-Salicion capreae Tüxen & Neumann ex Oberdorfer 1957 порядку Sambucetalia racemosae Oberdorfer ex Doing 1962 класу Urtico-Sambucetea Doing 1962), Chelidonio-Pinetum sylvestris (Gorelov 1997) Davydov 2019 (союз Balloto nigrae-Robinion pseudoacaciae Hadač & Sofron 1980 порядку Chelidonio-Robinietalia pseudoacaciae Jurko ex Hadač & Sofron 1980 класу Robinietea Jurko ex Hadač & Sofron 1980), Impatienti parviflorae-Robinietum Sofron 1967 (союз Chelidonio-Robinion pseudoacaciae Jurko ex Vitková 2013 порядку Chelidonio-Robinietalia pseudoacaciae класу Robinietea). Автором описані також чагарникові угруповання, в яких Physocarpus opulifolius є діагностичним та домінантним видом, вони виділені в окрему нову для науки асоціацію Elymo repenti-Physocarpetum opulifolii Davydov, яка належить до класу Robinietea. Автором описані також чагарникові угруповання, в яких Physocarpus opulifolius є діагностичним та домінантним видом, вони виділені в окрему нову для науки асоціацію Elymo repenti-Physocarpetum opulifolii Davydov, яка належить до класу Robinietea.
Посилання
2. Гомля ЛМ, Давидов ДА. Флора вищих судинних рослин Полтавського району. Полтава: ТОВ «Фірма Техсервіс». 2008. 212 с.
3. Гончаренко В, Кузьмішина І, Коцун Л. Родина Rosaceae Juss. у природній флорі та культурі Шацького поозерʼя. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Ботаніка. 2017;13:75-80.
4. Давидов ДА. Клас Robinietea Jurko ex Hadač & Sofron 1980. Продромус рослинності України. Ред. Дубина ДВ, Дзюба ТП. Київ: Наукова думка. 2019. С. 482-487.
5. Доброчаєва ДМ. Рід Physocarpus Maxim. Флора УРСР. Т. 6. Ред. Д.К. Зеров. Київ: Видавництво АН УРСР. 1954. С. 8-9.
6. Жигаленко ОА. Анотований конспект флори Ічнянського національного природного парку. Суми: Університетська книга. 2015. 79 с.
7. Завʼялова ЛВ. Види інвазійних рослин, небезпечні для природного фіторізноманіття обʼєктів природно-заповідного фонду України. Біологічні системи. 2017;9(1):87-107.
8. Камелин РВ. Род Physocarpus (Camb.) Maxim. Флора Восточной Европы. Т. 10. Ред. Н.Н. Цвелев. Санкт-Петербург: Мир и семья. 2001. С. 318-319.
9. Лукаш ОВ. Флора судинних рослин Східного Полісся: історія дослідження, конспект. Київ: Фітосоціоцентр. 2008, 436 с.
10. Орлов ОО. Сучасні тренди адвентизації флори Житомирського Полісся. Синантропізація рослинного покриву України: ІІІ Всеукраїнська наукова конференція, 26-27 вересня 2019 р., м. Київ. Збірник наукових статей. Київ: Наш формат. 2019. С. 123-127.
11. Панченко СМ. Флора національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» та проблеми охорони фіторізноманіття Новгород-Сіверського Полісся. Ред. Мосякін СЛ. Суми: Університетська книга. 2005. 170 с.
12. Панченко СМ, Кутявін ЄГ. Гербарій національного природного парку "Деснянсько-Старогутський". Суми: Університетська книга. 2011. 83 с.
13. Панченко СМ, Карпенко КК, Вакал АП. НПП Гетьманський. Фіторізноманіття заповідників і національних природних парків України. Ч. 2. Національні природні парки. Ред. Онищенко ВА і Андрієнко ТЛ. Київ: Фітосоціоцентр. 2012. С. 124-138.
14. Сорока МІ. Флора і рослинність природного заповідника «Розточчя». Науковий вісник НЛТУ. 2004;14(8):170-179.
15. Чопик ВІ, Бортняк ММ, Войтюк ЮО, Погребенник ВП, Кучерява ЛФ та ін. Конспект флори Середнього Придніпровʼя. Судинні рослини. Ред. Чопик ВІ. Київ: Фітосоціоцентр. 1998. 140 с.
16. Чорноус ОП. Лісова рослинність Шосткинського геоботанічного району (Сумська область). Український ботанічний журнал. 2006;63(3):401-410.
17. Шипчинский НВ. Род Physocarpus Maxim. Деревья и кустарники СССР. Т. 3. Ред. Соколов С.Я. Москва-Ленинград. 1954. С. 261-265.
18. Шмальгаузен ИФ. Флора Юго-Западной России, т.е. губерний: Киевской, Волынской, Подольской, Полтавской, Черниговской и смежных местностей. Киев. 1886. 783 с.
19. Шмальгаузен ИФ. Флора Средней и Южной России, Крыма и Северного Кавказа. Т. 1. Двудольные свободнолепестные. Киев. 1897. 468 с.
20. Chmura D. Penetration and naturalisation of invasive alien plant species (neophytes) in woodlands of the Silesian Upland (Southern Poland). Nature Conservation. 2004;60:3-11.
21. Crinan A. Physocarpus (Camb.) Raf. Flora of North America: North of Mexico. Vol. 9. Oxford and New York: Oxford University Press. 2014. P. 131-135.
22. Hennekens SM. TURBOVEG for Windows. Version 2. Wageningen: Inst. voor Bos en Natuur. 2009. 84 р.
23. Lambdon PW, Pyšek P, Basnou C, Hejda M, Arianoutsou M et al. Alien flora of Europe: species diversity, temporal trends, geographical patterns and research needs. Preslia. 2008;80:101-149.
24. Protopopova VV, Shevera MV. Ergasiophytes of the Ukrainian flora. Biodiversity Research and Conservation. 2014;35:31-46. DOI: 10.2478/biorc-2014-0018
25. Pyšek P, Danihelka J, Sádlo J, Chrtek Jr. J, Chytrý M et al. Catalogue of alien plants of the Czech Republic (2nd edition): checklist update, taxonomic diversity and invasion patterns. Preslia. 2012;84:155-255.
26. Roleček J, Tichý L, Zelený D, Chytrý M. Modified TWINSPAN classification in which the hierarchy respects cluster heterogeneity. Journal of Vegetation Science. 2009;20:596-602. DOI: 10.1111/j.1654-1103.2009.01062.x
27. Shevchyk VL, Solomakha IV, Dvirna TS, Shevchyk TV, Solomakha VA. Vulnerability of habitats of the Emerald Network to invasions of alien plants in Pridneprovsk Left-Bank Forest-Steppe (Ukraine). Acta Oecologica Carpatica. 2018;12(1):1–12.
28. Tichý L. JUICE, software for vegetation classification. Journal of Vegetation Science. 2002;13:451-453. DOI: 10.1111/j.1654-1103.2002.tb02069.x
29. Zavialova LV. A checklist of Chernihiv urban flora. Kyiv: Phytosociocenter. 2010. 107 p.