Статеві відмінності у церебальній гемодинаміці приглухуватих підлітків

  • A. B. Шкуропат

Анотація

Ключові слова: церебральна гемобинаміка, приглухуватість,

підлітки, реоенцефалографія, статеві відмінності

Кількість аферентних стимулів має велике значення для функціонування ЦНС, а сенсорна депривація негативно впливає на усі системи організму та викликає певні адаптивні процеси у організмі [2,

3,4].

Складність структури і функціональної організації головного мозку обумовлює специфічні особливості його кровопостачання. Майже 15% хвилинного об’єму у стані спокою припадає на долю головного мозку, маса якого складає лише 2% маси тіла [11]. Споживання кисню складає 3-5 мл на 100 г мозкової тканини у 1 хв., увесь мозок споживає приблизно 50 мл кисню за 1 хв., тобто 20-25% усього кисню, який потрапляє до організму під час видиху [5, 14].

У фізіологічних умовах кров із усіх магістральних артерій поступає під однаковим тиском [7, 11]. У здорових осіб ауторегулярні механізми регуляції мозкового кровообігу добре працюють і захищають головний мозок від порушень кровопостачання [11]. Ці механізми протягом тривалого часу забезпечують компенсацію мозкового кровообігу при змінах артеріального тиску від 60 до 150 мм.рт.ст. Але під час регуляторних пристосувань можуть відбуватися певні зміни у функціонуванні окремих сегментів судинної системи мозку [5].

В літературі приділяється увага енцефапографічним показникам осіб з вадами слуху. Дослідниками, які вивчали електрогенез мозку дітей та підлітків в умовах обмеження слухової інформації, було встановлено, що на ЕЕГ приглухуватих осіб частка повільних хвиль більша, ніж в нормапьночуючих однолітків [5, 10]. Досліджуючи електричну активність головного мозку приглухуватих дітей 7-9 років Тарасова О.О. (2008) встановила, що слухова депривація призводить до помітного послаблення впливу неспецифічної активуючої стовбурної системи на кору головного мозку [6, 7]. В той же час, недостатня кількість робіт, які б розкривали особливості гемодинаміки у підлітків із слуховою деривацією. Гасюк О.М.

досліджуючи приглухуватих дітей молодшого шкільного віку та Карпухіна Ю.В. (2004), досліджуючи молодь із сенсоневральною приглухуватістю, встановили, що обмеження надходження слухової аферентації має вплив на периферичний опір судин (у приглухуватих хлопців цей показник був вищим в системі хребтових артерій), діастолічний індекс (у приглухуватих дітей приглухуватої молоді цей показник був нижче ніж у нормальночуючих однолітків) та не має суттєвих впливів на тонус судин артеріального типу дрібного калібру [2,3,12].

Отже, вивчення показників церебральної гемодинаміки в умовах обмеження надходження слухової інформації дозволяє виявити та оцінити компенсаторні процеси, які розвилися в наслідок уродженої або набутої у ранньому віці втрати слуху та їх статеві відмінності. Під час обмеження надходження слухової інформації у дитячому віці відбувається порушення формування мовлення, що в свою чергу, має вплив на формування і розвиток сенсорного та моторного мовленнєвих центрів (задній відділ верхньої лівої скроневої звивини та задні відділи другої та третьої лівої лобної звивини відповідно) [ 1,

4, 6, 8,13].

Вищезазначене характеризує високий рівень мозкового метаболізму. Зміни у функціональному стані головного мозку, які виникають при приглухуватості, вірогідно викликають зміни у мозковому метаболізмі [4, 7]. Оскільки розподіл кровотоку у головному мозку залежить від нейродинамічних процесів та інтенсивності метаболізму, то ми припускаємо, що під час дослідження церебральної гемодинаміки приглухуватих підлітків за допомогою реоенцефалографії можуть бути виявленні певні зміни.

Мета дослідження: дослідити статеві особливості церебральної гемодинаміки приглухуватих хлопців та дівчат 12-15 років.

Завдання: проаналізувати наукову літератури з досліджуваної тематики; встановити статеві відмінності механізмів центрального кровообігу приглухуватих підлітків.

Об’єкт дослідження: Стан церебральної гемодинаміки

приглухуватих підлітків сенсоневральною приглухуватістю.

Предмет дослідження: статеві відмінності церебральної

гемодинаміки приглухуватих підлітків.

Посилання

1. Випасняк І. Характеристика фізичного розвитку і фізичних якостей школярів із слуховою депривацією // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. -2005.-№8-9,-С. 93-97

2. Гасюк О.М Взаємозв’язок психофізіологічних функцій з показниками серцево-судинної та респіраторної систем у дітей МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО віку із слуховою депривацією: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. біол. наук: спец. 03.00.13 "Фізіологія людини і тварин" / Гасюк Олена Миколаївна -K., 2004.-20 с.

З Гасюк О.М , Кравченко Ю В Особливості колекційної роботи з сенсорно-депривованими людьми / Гасюк О.М , Кравченко Ю.В. // Матеріали IV международной конференции «Актуальные вопросы развития инновационной деятельности». - Сімферополь: Сонат, 2002. - С. 174-176.

4. Зенков JI.P., Ронки М.А. Функциональная діагностика нервных болезней, [руководство для врачей] / Зенков JI.P., Ронки М А. - М.: Медицина, 1991 -640с.

5. Морман Д., Хеллер JI. Физиология сердечно-сосудистой системы / Морман Д., Хеллер JI. - C-Пб: Питер, 2000. - 256 с.

6. Реброва О.Ю.Статистический анализ медицинских данных/ Реброва О Ю -М.: МедиаСфера, 2002. - 312 с.

7. Тарасова 0.0. Електрична активність головного мозку приглухуватих дітей молодшого шкільного віку: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. біол. наук: спец. 03.00.13 "Фізіологія людини і тварин" / Тарасова Ольга Олександрівна. - K., 2008. - 20 с.

8 Тарасова 0.0 Особливості зонального розподілу питомої ваги основних частотних діапазонів електричної активності головного мозку дітей молодшого шкільного віку з вадами слуху / О.О. Тарасова // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - 2005. №7. - С. 64-69.

9 Цибенко В.О. Фізіологія серцево-судинної системи / Дибенко В О. -К :Фітосоціоцентр, 2002. - 248 с.

10 Ш мал єй С.В., Редька І В. Характер кореляційних взаємозв’язків між показниками церебральної гемодинаміки слабозорих дітей дошкільного віку. -Збірник наукових праць Природничий альманах. Біологічні науки, вип 10. -Херсон: ПП Вишемирський, 2008. - С 216-225

11 Шульговский В.В. Основы нейрофизиологии / Шульговский В.В. - М : Аспект Пресс, 2000. - 277 с.

12. Яруллин XX. Клиническая реоэнцефалография / Яруллин Х.Х. - М : Медицина, 1983-217 с.
Опубліковано
2015-07-23
Номер
Розділ
Статті