Новий для флори України вид – solanum retroflexum dunal (solanaceae) на території дунайського біосферного заповідника та питання подальшої синантропизації флори кілійської дельти Дунаю

  • О. І. Жмуд Дунайський біосферний заповідник
  • О. В. Жмуд ООО «Вилкове-Пелікан-Тур»

Анотація

Вивчення флори проводиться загальноприйнятими методиками ботанічних досліджень: детально-маршрутним, напівстаціонарними і стаціонарними методами геоботанічного опису рослинності та методом еколого Дунайський біосферний заповідник (ДБЗ) розташован в дельті Кілійського гирла Дунаю (Одеська обл.) на площі 50252,9 га. Його територія включає відмінні за часом формування, структурою та ступенем антропогенної трансформації геокомплекси первинної (Стенцівсько-Жебриянські плавні, Жебриянське приморське пасмо, острів Єрмаків, верхів’я водосховища Сасик та Джантшейський лиман) і вторинної сучасної дельти Кілійського гирла Дунаю. У складі геокомплексів яки увійшли до заповідника є території з помірним антропогенним впливом (територія колишнього природного заповідника "Дунайські плавні" пл. 14851 га) і надмірного, де продовжується антропогенний вплив. Разом з тим дельта Дунаю знаходиться в постійному розвитку, який визначається процесами природної взаємодії потоку води русла і моря.
Вторинна Кілійська дельта - наймолодша природна суша в Європі, яка виникла внаслідок прориву дунайським руслом приморського піщаного пасма Жебриянське-Летя приблизно 400 років тому на місці морського мілководного шельфу. Приморська частина заповідної території, що знаходиться безпосередньо в контактній зоні ріки і моря, ще молодше. Їй не більш 150-200 років, а окремим островам менш 20 років. Вони з моменту виходу на сушу ввійшли до складу заповідника «Дунайські плавні» (нині ДБЗ) і тому процеси, що на них відбуваються, можна вважати природними, тобто здійснюються без прямого втручання людини.

Посилання

1. Александрова В.Д. Полевая геоботаника. Т. 3. – М.-Л.: Наука, 1964. – С. 300-431.

2. Визначник вищих рослин України / Доброчаєва Д.М., Котов М.І.,
Прокудін Ю.Н. та ін. – К.: Наук.думка, 1987. – 548 с.

3. Дубина Д.В., Жмуд О.І. Адвентивна флора Дунайського біосферного заповідника // Укр. ботан. журн., 2003. – Т. 60, вып. 1. – С. 62-66.

4. Дубина Д.В., Жмуд О.І., Чорна Г.А. Нові для флори України види - Eclipta prostrata (L.) L. (Asteraceae) і Diplachne fascicularis (Lam.) P. Beauv. (Poaceae) // Укр. ботан. журн., 2003. – Т. 60, вып. 4. – С. 419 426.

5. Жмуд О.В., Жмуд О.І. Синантропна флора Дунайського біосферного заповідника та основні шляхи її розповсюдження // Синантропізація рослинного покриву України (м. Переяслав-Хмельницький, 27-28 квітня 2006). Тези наукових доповідей. – К., Переяслав Хмельницький, 2006. – С. 67-70.

6. Літопис природи Дунайського біосферного заповідника. – 2006. – Т. 25. – 227 с.

7. Миркин Б.М. Антропогенная динамика растительности //
Опубліковано
2015-06-18
Номер
Розділ
Статті